Професійна дискусія JustTalk

Покарання, його призначення та звільнення: нова логіка проєкту КК | JustTalk

Wed, 29 Apr 2026 15:00:00 +0300

Розробники проєкту нового КК переконані, що його ухвалення є ключовим етапом правової реформи. Без цього неможливо забезпечити ефективне правосуддя, дотримання прав людини та виконання міжнародних зобов’язань України.

За їхньою оцінкою, чинний КК має системні проблеми, зокрема: надмірну й часто невиправдану криміналізацію; непередбачуваність через численні зміни; невідповідність міжнародним стандартам і непропорційну систему санкцій.

Власне, про іншу логіку покарання та його призначення говорили під час JustTalk-дискусії, організованої JustGroup у партнерстві з Програмою підтримки ОБСЄ для України та Консультативною місією ЄС в Україні.

Учасники обговорення:

▪️Павло Демчук, старший юридичний радник Transparency International Ukraine (модератор)
▪️Юрій Пономаренко, професор, д.ю.н., проректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
▪️Олексій Горох, адвокат, доцент, д.ю.н., доцент кафедри кримінального та кримінального процесуального права НаУКМА

🔗 Discussion Paper: https://cutt.ly/ItJNnqfz

Від стратегії до результату: як вимірювати ефективність антикорупційних інституцій | JustTalk

Tue, 07 Apr 2026 21:00:00 +0300

Ефективність антикорупційних інституцій часто оцінюють через кількість справ, підозр чи вироків. Але чи справді ці показники відображають реальний результат їхньої роботи?

Антикорупційна система працює як взаємопов’язаний механізм, де результат залежить не лише від окремої інституції, а й від взаємодії між ними. Тому і підхід до оцінювання має бути складнішим — із урахуванням стратегічних цілей, якості рішень і системного впливу.

Під час JustTalk-дискусії, організованої JustGroup у співпраці з Антикорупційною ініціативою ЄС (EUACI), говорили про те:

▪️ як стратегічні документи інституцій трансформуються в управлінські рішення
▪️ чому кількісні показники не відображають складність антикорупційних справ
▪️ які індикатори дозволяють оцінити реальний вплив, а не лише процес
▪️ як комунікація результатів впливає на довіру суспільства

🔹 Модераторка події — Дар’я Свиридова, адвокатка, партнерка АО «Azones». Серед спікерів:
▪️ Денис Гюльмагомедов — перший заступник Директора НАБУ
▪️ Віра Михайленко — суддя, ексголова ВАКС
▪️ Надія Полховська — керівниця організаційно-аналітичного відділу САП

🔗 Discussion Paper

JustTalk в соціальних мережах:

Від документування до доказу: роль журналістів та НУО у розслідуванні воєнних злочинів | JustTalk

Wed, 25 Mar 2026 08:00:00 +0200

Не кожен матеріал, зібраний журналістами або громадськими організаціями, стає доказом у кримінальному провадженні. Є суттєва різниця між зйомкою середовища, публіцистичним розслідуванням та процесуально придатною фіксацією обставин, що мають значення для справи.

Водночас саме журналісти та НУО часто першими документують події війни. Як зробити так, щоб ці матеріали могли працювати на правосуддя, а не лише на інформаційний простір?

Під час дискусії, організованої JustTalk з Міжнародною асоціацією юристів, говорили про те:

▪️за яких умов матеріали журналістів і громадських організацій можуть стати доказами

▪️які вимоги до їх збору та збереження

▪️яких помилок варто уникати під час документування

▪️як вибудовується співпраця між слідством, журналістами та громадським сектором

🔹Модераторка події — Ірина Славінська, журналістка, виконавча продюсерка Радіо Культура. Серед спікерів:

▪️Віталій Секретар — перший заступник керівника прокуратури АРК та міста Севастополя

▪️Марина Слободянюк — керівниця Тренінгового центру Truth Hounds

▪️Ірина Павлюковська — керівниця відділу партнерств Архіву Війни

▪️Дмитро Гладкий — юрист, координатор програми eyeWitness to Atrocities в Україні

🔗 Discussion Paper: https://cutt.ly/JtUTsJwz

JustTalk в соціальних мережах:

🔹Facebook: https://www.facebook.com/justtalk.club

🔹YouTube: https://www.youtube.com/@JustTalkClub/videos

🔹Telegram-канал: https://t.me/JustTalk_ua

🔹Instagram: https://www.instagram.com/justgroup.com.ua

Психологічна життєстійкість як нова компетенція: чи готова система змінюватися? | JustTalk

Thu, 05 Mar 2026 09:00:00 +0200

Психологічна стійкість часто сприймається як особиста справа — здатність «триматися» і справлятися зі стресом самостійно. Але в умовах тривалої війни та високого професійного навантаження це питання виходить за межі індивідуального досвіду.

Для фахівців кримінальної юстиції психологічна життєстійкість безпосередньо впливає на якість рішень, здатність працювати зі складною інформацією та взаємодію з людьми. Тож чи може вона розглядатися як професійна компетенція — і що це означає для системи?

Разом із експертами обговорили:
🔹 як хронічний стрес і робота з травматичним контентом впливають на мислення та рішення
🔹 чому психологічна стійкість — це не «soft skill», а частина професійної спроможності
🔹 як змінюється підхід: від індивідуальної відповідальності до системної
🔹 які бар’єри існують для впровадження психологічної підтримки в інституціях

Модерувала розмову — Ірина Славінська, журналістка, виконавча продюсерка Радіо Культура. Серед спікерів:

Денис Лисенко, заступник начальника Департаменту війни Офісу Генерального прокурора
Руслан Римар, заступник начальника управління — начальник відділу психологічного забезпечення управління соціально-психологічної роботи ДЗК Національної поліції України
Анна Метельська, співзасновниця компанії Mental Health for Business, консультантка з психічного здоров’я для організацій

🔗 Discussion Paper: https://cutt.ly/2tWwkEg7

🤝 Дискусія JustTalk організована JustGroup у межах гранту щодо втілення системного підходу до формування психологічної стійкості прокурорів, які переслідують воєнні злочини, наданого Проєктом ЄС «Право-Justice», що імплементується Expertise France.

JustTalk в соціальних мережах:

🔹Facebook: https://www.facebook.com/justtalk.club

🔹YouTube: https://www.youtube.com/@JustTalkClub/videos

🔹Telegram-канал: https://t.me/JustTalk_ua

🔹Instagram: https://www.instagram.com/justgroup.com.ua

Кваліфікація по-новому: виклики та можливості Проєкту КК України | JustTalk

Tue, 17 Feb 2026 11:00:00 +0200

Кваліфікація часто здається суто технічною справою: підібрати статтю, перелічити ознаки, послатися на норму. Але насправді саме тут вирішується, як держава «бачить» подію та якими будуть наслідки для людини.

Проєкт нового КК пропонує змінити правила гри. Замість звичних підходів — чітка «формула», яка має структурувати мислення правника та стати основою для цифрових інструментів. Разом із авторами обговорили:

🔹нормативну розпорошеність чинної моделі кваліфікації
🔹новий алгоритм кваліфікації як спільну методологічну рамку
🔹можливості автоматизації для уникнення помилок під час кваліфікації

Модерував дискусію Павло Демчук, старший юридичний радник Transparency International Ukraine.

Серед спікерів:
🔹 Вячеслав Навроцький, д.ю.н., професор, співавтор проєкту КК України
🔹 Інна Вишневська, д.ф. з права, координаторка розробки проєкту КК України

🔗 Discussion Paper

Дискусія JustTalk організована JustGroup у партнерстві з Програмою підтримки ОБСЄ для України та Консультативною місією ЄС в Україні.

Допит & Процесуальне інтерв’ю: наскільки змінюється підхід? | JustTalk

Tue, 28 Oct 2025 17:00:00 +0200

Ще не так давно допит у досудовому розслідуванні сприймався як формальна процедура, спрямована на здобуття зізнання. Його ефективність оцінювали за принципом «отримав — значить спрацювало». Та сьогодні кримінальна юстиція в Україні переходить до іншої логіки — від тиску до діалогу, від контролю до довіри.

Саме цю зміну мислення формує процесуальне інтерв’ю — підхід, який повертає людський вимір у серце розслідування. Він спрямований не на пошук зізнання, а на створення умов для отримання надійної, перевіреної інформації без тиску. Коли інтерв’ю проводиться етично та структуровано, довіра зростає — у практиці це означає більше деталей, менше конфліктів і вищу якість доказів.

Цей епізод створено на основі дискусії JustTalk, організованої JustGroup у партнерстві з Норвезьким центром з прав людини (Університет Осло). В Україні цю трансформацію системно розвиває JustGroup — від перших пілотів до національних стандартів і навчальних програм.

У випуску говоримо про:

як змінюється культура розслідувань;
чому investigative interviewing стає символом переходу до етичності та доказовості;
що потрібно, аби ці зміни стали незворотними — від освіти до політик.

Учасники розмови:

Юрій Бєлоусов — заступник директора Бюро економічної безпеки України
Юлія Усенко — начальниця управління Департаменту захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству ОГП
Іван Дулкай — старший слідчий в особливо важливих справах ГСУ НПУ
Володимир Васильчук — старший детектив Відділу аналітично-методичної роботи та стратегічного розвитку підрозділів детективів НАБУ

🎙 Модераторка — Василина Яворська, керівниця JustGroup.

📄 Запрошуємо ознайомитися з Discussion Paper.

JustTalk в соціальних мережах:

🔹Facebook

🔹YouTube

🔹Telegram-канал

🔹Instagram

Хто вони — майбутні обвинувачені Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України? | JustTalk

Tue, 23 Sep 2025 14:00:00 +0300

Уперше після Нюрнберга міжнародна спільнота створює трибунал, який зосередиться виключно на злочині агресії. Цей крок має заповнити критичну прогалину в міжнародному правосудді, але водночас породжує низку складних питань.

Хто саме може постати перед Спецтрибуналом? Чи вдасться подолати імунітети високопосадовців? Наскільки реальними є арешти, чи доведеться вдаватися до проваджень in absentia? І яке значення створення Трибуналу має для України вже сьогодні?

Ці та інші питання стали предметом обговорення під час дискусії, організованої JustTalk з Міжнародною асоціацією юристів. Вдячні Дар’ї Свиридовій, партнерці АО «AZONES» за модерацію, а участь узяли:

Марк Елліс, виконавчий директор IBA
Андрій Лещенко, заступник Генерального прокурора України
Антон Кориневич, директор Департаменту міжнародного права МЗС України
Надія Волкова, директорка Ukrainian Legal Advisory Group

Запрошуємо ознайомитися з Discussion Paper

______

JustTalk в соціальних мережах:

🔹Facebook
🔹YouTube
🔹Telegram-канал
🔹Instagram

Технології проти злочинів війни: виклики та можливості для правосуддя | JustTalk

Wed, 11 Jun 2025 01:00:00 +0300

🔎За три роки повномасштабної війни підрозділи інфраструктури розслідування воєнних злочинів зробили значний поступ у стандартизації процесів і використанні технологій. SMEREKA, Palantir, «Слідчий 21-го століття», супутникові знімки, OSINT-інструменти — усе це стало частиною нового технічного арсеналу слідчих і прокурорів.

Утім на початку не було ані спеціалізованих підрозділів, ані сертифікованих застосунків. Розслідування фактично позиціонувалися як полігон для навчання, практичного тестування й оцінки ефективності тих чи інших технічних рішень.

⁉️Чого вдалося досягти за цей час? Які виклики лишаються актуальними в частині використання технологічних рішень? Як громадянське суспільство може бути корисним для національних органів правосуддя?

Ці та інші питання стали предметом обговорення під час дискусії, організованої JustTalk з Міжнародною асоціацією юристів. Вдячні Дар’ї Свиридовій, партнерці АО «AZONES» за модерацію обговорення за участі:

Сергія Атаманчука, начальника управління Офісe Генерального прокурора
Керрі Боукер, директорки програми EyeWitness to Atrocities
Івана Дулкая, старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ Національної поліції України
Дмитра Гладкого, координатора програми EyeWitness to Atrocities в Україні

🔗Запрошуємо ознайомитися з Discussion Paper

У фокусі — головне: як (не)працює пріоритезація кримінальних проваджень | JustTalk

Wed, 14 May 2025 13:00:00 +0300

Пріоритезація. Це слово достатньо часто звучить у сфері бізнесу, а останнім часом дедалі активніше з’являється і в діяльності державного апарату. У сфері кримінальної юстиції до цього поняття традиційно ставилися обережно — і тепер на арену виходить стратегічний план реформування органів правопорядку!

Стаття 2 КПК України передбачає, що всі злочини мають бути розслідувані, а кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, — понести відповідальність у міру своєї вини. Це, безумовно, правильна позиція з погляду загальної справедливості. Водночас ми розуміємо, що ресурси правоохоронної системи обмежені, і тому практично неможливо ефективно розслідувати 100 % злочинів.

JustTalk у партнерстві з НАБУ та Антикорупційною ініціативою ЄС в Україні (EUACI) організували дискусію, аби обговорити, чому пріоритезація вже не просто тренд, а конкретна вимога з визначеними термінами реалізації, які переваги має пріоритезація та до чого тут оцінка якості та результативності роботи органів правопорядку.

Модерувала обговорення Василина Яворська, керівниця організації JustGroup. Знайомимо вас зі спікерами:

Денис Гюльмагомедов, перший заступник Директора НАБУ
Андрій Синюк, заступник Керівника САП
Олександр Цивінський, керівник Підрозділу детективів НАБУ
Артем Шевчишен, заступника начальника ГСУ НПУ
Сергій Кушнір, начальник управління досудового розслідування ГСУ СБУ

Запрошуємо ознайомитися з Discussion Paper 🔗

JustTalk в соціальних мережах:

Переслідування за злочини проти людяності: виклики, підходи, міжнародний досвід | JustTalk

Thu, 27 Mar 2025 11:00:00 +0200

JustTalk у партнерстві з Міжнародною асоціацією юристів організували дискусію на тему «Переслідування за злочини проти людяності: виклики, підходи, міжнародний досвід».

У колі експертів обговорили:

як здійснюється кваліфікація злочинів проти людяності відповідно до міжнародних стандартів;
які основні виклики виникають при застосуванні норм Римського статуту в українському законодавстві;
яким чином організована міжнародна співпраця з Міжнародним кримінальним судом у розслідуванні злочинів проти людяності.

Спікерами події виступили:

🔹Расім Бабанли, перший заступник керівника апарату Верховного Суду
🔹Юрій Бєлоусов, керівник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора
🔹Флоренс Дарк Лейн, старша міжнародна прокурорка з питань глобального дотримання прав людини в Україні
🔹Ієн Едвардс, голова комітету захисту Асоціації адвокатів МКС, заступник члена Дисциплінарної ради МКС
🔹Лейла Надя Садат, професорка міжнародного кримінального права імені Джеймса Карра у Вашингтонському університеті

Запрошуємо ознайомитися з Discussion Paper 🔗

#JustTalk в соціальних мережах:

🔹Facebook
🔹YouTube
🔹Telegram-канал
🔹Instagram

Загальні положення кримінального закону та практика у справах про колабораціонізм: чи немає конфлікту? | JustTalk

Fri, 20 Dec 2024 17:00:00 +0200

JustTalk у партнерстві з Українською Гельсінською спілкою з прав людини організували дискусію на тему «Загальні положення кримінального закону та практика в справах про колабораціонізм: чи є конфлікт?»

У колі експертів обговорили:

яку саме діяльність громадян на окупованих територіях доречно називати колабораціонізмом;
наскільки судова практика в таких справах відповідає реальним задачам кримінального закону;
яких змін потребує КК України щодо колабораціонізму та які виклики стоять перед законодавцем?

Знайомимо вас зі спікерами:

🔹Расім Бабанли, перший заступник керівника апарату Верховного Суду
🔹Катерина Котельва, суддя Галицького районного суду м. Львова
🔹Анна Козьменко, юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ
🔹Антін Овчаренко, прокурор Офісу Генерального прокурора
🔹Євген Письменський, професор кафедри права та публічного управління ЗВО «Університет Короля Данила»

Запрошуємо ознайомитися з discussion paper.

🤝Подія організована JustTalk спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини завдяки Агентству Сполучених Штатів з міжнародного розвитку та щедрій підтримці американського народу через Проєкт «Відновлення та відповідальність через права людини (ПравоЗахист)».

#JustTalk в соціальних мережах:

🔹Facebook
🔹Telegram-канал
🔹Instagram
🔹YouTube

Потерпілий від воєнного злочину: його роль у розслідуванні та роботі адвоката захисту | JustTalk

Wed, 20 Nov 2024 23:00:00 +0200

Готовність потерпілого брати активну участь у кримінальному провадженні істотно впливає на можливість доведення складу злочину й ефективність розслідування загалом. Після початку збройного конфлікту у 2014 році запит на правосуддя з боку постраждалих осіб зріс в рази. Це, зокрема, призвело до зміни підходів у роботі з цією категорією учасників процесу.

Яких трансформацій зазнав цей напрям в Україні та якими є кращі міжнародні практики у взаємодії з потерпілими у справах про воєнні злочини?

JustTalk у партнерстві з Міжнародною асоціацією юристів і Координаційним центром з надання правничої допомоги організували дискусію, яку модерувала Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка. Знайомимо вас зі спікерами:

🔹 Сара Елізабет Ділл, заступниця голови Комітету з воєнних злочинів Міжнародної асоціації юристів (онлайн)
🔹 Ієн Едвардс, баристер Колегії адвокатів Англії та Уельсу, голова комітету захисту Асоціації адвокатів Міжнародного кримінального суду, заступник члена Дисциплінарної ради МКС (онлайн)
🔹 Ольга Чекирда, керівниця відділу Департаменту війни Офісу Генерального прокурора
🔹 Аліна Павлюк, адвокатка, аналітикиня Ukrainian Legal Advisory Group

Запрошуємо ознайомитися з discussion paper.

🤝 Подія організована JustTalk у партнерстві з Міжнародною асоціацією юристів і Координаційним центром з надання правничої допомоги.

#JustTalk в соціальних мережах:
🔹 Facebook
🔹 Telegram-канал
🔹 Instagram

Кримінальне правопорушення: класифікація та ступені тяжкості, види шкоди | JustTalk

Mon, 30 Sep 2024 10:00:00 +0300

У межах Львівського форуму кримінальної юстиції відбулася JustTalk дискусія про кримінальне правопорушення. Разом із з авторами проєкту нового Кримінального кодексу України обговорили запропоновані новели у сфері визначення кримінального правопорушення, класифікацію правопорушень, ступені тяжкості злочинів і шкоду, якої вони завдають.

▪️ Як проєкт нового КК України змінює підхід до визначення ступеня тяжкості злочину?
▪️ Чи потрібно суспільну небезпечність вказувати як ознаку кримінального правопорушення?
▪️ Чому чинний кодекс порушує принцип пропорційності в частині передбачених санкцій і як це можна вирішити?

Модерував дискусію Павло Демчук, юридичний радник Transparency International Ukraine. Серед запрошених спікерів:
🔹 Юрій Баулін, д. ю. н., академіком НАПрН України
🔹 Микола Хавронюк, д. ю. н., заслужений юрист України

Пропонуємо ознайомитися із Discussion Paper за посиланням, а також прослухати запис обговорення про філософію нового КК України за посиланням.

🤝 Дискусія організована JustTalk в межах проєкту «Підтримка Верховного Суду та вищих судів у реалізації судової реформи та забезпеченні доступу до правосуддя в умовах війни» Програми підтримки ОБСЄ для України.

#JustTalk в соціальних мережах:
🔹Facebook
🔹Telegram-канал
🔹Instagram

Презумпція невинуватості та таємниця слідства | JustTalk | Сесія №2

Mon, 16 Sep 2024 21:00:00 +0300

JustTalk у партнерстві з Офісом Генерального прокурора організували дискусію на тему «Презумпція невинуватості та таємниця слідства: єдність форми та змісту в діяльності різних суб’єктів». До прослуховування доступний запис другої сесії, де з представниками ЗМІ обговорювали етичні аспекти розслідувань та потребу суспільного розголосу. Зокрема:

чи дійсно заборона публікацій в ЗМІ сприяє ефективності розслідування?
як працює журналістська етика в питаннях розслідувань?
чи мають журналісти дотримуватися презумпції невинуватості?

Модерувала дискусію Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка. Гостями дискусії були:
🔹 Людмила Панкратова, виконавча директорка ГО «Інститут розвитку регіональної преси», членкиня Незалежної медійної ради
🔹 Тетяна Козак, головна редакторка видання судової журналістики «Ґрати»
🔹 Данило Мокрик, журналіст-розслідувач The Kyiv Independent

Запрошуємо ознайомитися з discussion paper.

🤝Дискусія організована JustTalk спільно з Офісом Генерального прокурора у рамках проєкту Ради Європи «Зміцнення прав людини в системі кримінальної юстиції України», що імплементується у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість. Відновлення. Відбудова» на 2023–2026 роки.

#JustTalk в соціальних мережах:
🔹Facebook
🔹Telegram-канал
🔹Instagram

Презумпція невинуватості та таємниця слідства | JustTalk | Сесія №1

Mon, 16 Sep 2024 21:00:00 +0300

JustTalk у партнерстві з Офісом Генерального прокурора організували дискусію на тему «Презумпція невинуватості та таємниця слідства: єдність форми та змісту в діяльності різних суб’єктів». До прослуховування доступний запис першої сесії, на якій обговорили:

що означає презумпція невинуватості і чи дійсно можливо її забезпечити абсолютно?
як висвітлювати роботу правоохоронних органів, якщо до судового рішення можуть минати роки?
яке ставлення адвокатів до публікацій «зливів» у ЗМІ під час слідства?

Модерувала дискусію Василина Яворська, лідерка JustGroup. Серед запрошених спікерів:
🔹 Олександра Яновська, суддя Верховного Суду
🔹 Олег Пелепюк, начальник Департаменту ОГП
🔹 Назар Кульчицький, адвокат, голова АО «Назар Кульчицький та Партнери»

Запрошуємо ознайомитися з discussion paper.

🤝Дискусія організована JustTalk спільно з Офісом Генерального прокурора у рамках проєкту Ради Європи «Зміцнення прав людини в системі кримінальної юстиції України», що імплементується у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість. Відновлення. Відбудова» на 2023–2026 роки.

#JustTalk в соціальних мережах:
🔹Facebook
🔹Telegram-канал
🔹Instagram

Справедливий суд у справах про воєнні злочини | JustTalk

Wed, 31 Jul 2024 18:00:00 +0300

JustTalk у партнерстві з Міжнародною асоціацією юристів і Координаційним центром з надання правничої допомоги організували дискусію на тему «Справедливий суд у справах про воєнні злочини».

У колі національних і міжнародних експертів обговорили:

як наразі відбуваються суди за обвинуваченням у воєнних злочинах?
якими є міжнародні стандарти правосуддя у справах про воєнні злочини?
чи здатна процедура in absentia забезпечити справедливий розгляд?

Модерувала дискусію Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка. Знайомимо вас зі спікерами:

🔹Ольга Саленко, національна експертка проєкту Асоціації правників України «Моніторинг судових проваджень у справах про воєнні злочини: версія 2.0», к.ю.н., доцентка КНУ імені Тараса Шевченка
🔹Марина Бондаренко, суддя Дарницького районного суду міста Києва
🔹Альфонс Орі, суддя Міжнародного залишкового механізму для кримінальних трибуналів ООН (Нідерланди), член Міжнародної асоціації юристів
🔹Сільвія де Бертодано, заступниця судді Високого Суду (Великобританія), членкиня Міжнародної асоціації юристів

Запрошуємо ознайомитися з discussion paper.

#JustTalk в соціальних мережах:

🔹Facebook
🔹Telegram-канал
🔹Instagram
🔹YouTube

Філософія нового Кримінального кодексу України | JustTalk

Thu, 04 Jul 2024 11:00:00 +0300

Під час JustTalk обговорили основні причини, мету ухвалення нового кримінального закону, філософію і принципи його змісту разом із авторами проєкту, членами Робочої групи з питань розвитку кримінального права:

🔹Юрієм Бауліним, д. ю. н., академіком НАПрН України
🔹Миколою Хавронюком, д. ю. н., заслуженим юристом України

Модерував дискусію Павло Демчук, юридичний радник Transparency International Ukraine.

▪️Проєкт нового КК України
▪️Discussion paper

🤝JustTalk дискусію організовано у межах проєкту «Підтримка Верховного Суду та вищих судів у реалізації судової реформи та забезпеченні доступу до правосуддя в умовах війни» Програми підтримки ОБСЄ для України.

#JustTalk в соціальних мережах:
🔹Facebook
🔹Telegram
🔹Instagram

(Не)визнання рішень і доказів окупанта: наслідки для кримінальної юстиції України | JustTalk

Tue, 18 Jun 2024 10:00:00 +0300

Готувати систему кримінальної юстиції України до повернення на деокуповані території потрібно вже сьогодні. Очевидно, що при поверненні виникатимуть ситуації, які наразі не мають правового регулювання, але з якими треба буде оперативно працювати. Серед найбільш дискусійних є питання, що робити зі «спадщиною» окупанта у сфері кримінальної юстиції. Про це говорили під час JustTalk дискусії зі спікерами:

Ігорем Поночовним, керівником Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, керівником робочої групи з розробки моделі повернення кримінальної юстиції на деокуповані території
Аркадієм Бущенком, суддею Верховного Суду
Альоною Луньовою, директоркою з адвокації Центру прав людини ZMINA
Павлом Демчуком, експертом робочої групи з розробки моделі повернення кримінальної юстиції на деокуповані території

Подію модерувала Лариса Денисенко, адвокатка, правозахисниця. Зокрема під час дискусії міркували над такими питаннями:

Який статус надавати рішенням окупаційних судів у кримінальних справах за період окупації: визнавати, виконувати, переглядати чи вважати такими, що не мають юридичних наслідків?
Які наслідки матимуть ці дві різні моделі ставлення до рішень окупаційних судів?
Чи можемо ми визнавати докази, зібрані окупаційною владою після деокупації? Аргументи «за» і «проти».
Яким критеріям у випадку визнання національною правовою системою такі докази мають відповідати?

Підготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.

📌 Детальніше: https://bit.ly/3OSzAyT

Ми в соціальних мережах:
🔹Facebook: https://www.facebook.com/justtalk.club
🔹Telegram-канал: https://t.me/JustTalk_ua
🔹Instagram: https://www.instagram.com/justgroup.com.ua

#JustTalk

Відповідальні за затриманих: хто вони і що змінилося? | JustTalk

Mon, 27 May 2024 12:00:00 +0300

19 квітня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до КПК України щодо посилення ефективності функціонування інституту службових осіб, відповідальних за перебування затриманих та осіб взятих під варту». Метою змін є, зокрема, удосконалення статусу службової особи, відповідальної за перебування та забезпечення дотримання прав затриманих.

Чи є розуміння як ця норма буде реалізовуватись: хто буде такою службовою особою? Як вона буде обиратись? Які до неї вимоги? Чи ці зміни є внутрішньою ініціативою чи відповіддю на непоодинокі рішення ЄСПЛ проти України у справах про катування? Наскільки ці зміни здатні вирішити проблему катувань? Що важливо врахувати при реалізації на практиці цього положення, щоб воно не було просто формальним?

📽️Про всі це спілкувалися з:
🔹Юлією Лісовою, адвокаткою, експерткою JustGroup та контентною редакторкою JustTalk;
🔹Михайлом Подоляком, керівником Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора;
🔹Маргаритою Сокоренко, Уповноваженою у справах ЄСПЛ, Міністерство юстиції України;
🔹Русланом Горяченком, начальником Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України.
__________________________________
📌 Ключові моменти:
00:06 – Початок, представлення спікерів, короткий огляд кримінальної справи.
02:30 – Чи стала практика ЄСПЛ щодо катувань іншою? Чи можна спостерігати зміни після ухвалення нового КПК України?
07:21– «Чому катували раніше» і як сьогодні цьому протидіє правоохоронна система України?
13:25 – Як працює система Custody Records? Чи зміни до КПК України — це внутрішня ініціатива чи відповідь на непоодинокі рішення ЄСПЛ у справах про катування?
20:19 – Яким чином можна забезпечити незалежність службової особи, відповідальної за перебування та забезпечення дотримання прав затриманих?
27:26 – Наскільки внесені до КПК України зміни здатні вирішити проблему катувань?
35:05 – Яка роль прокурора в процесі?
40:18 – Як побудована система реагування системи на висунення скарг та підозр службовим особам?
44:46 – Інструменти побудови довіри між представниками поліції та затриманою особою.
48:13 – Чи розповсюджуються ці всі гарантії для особи під час адміністративного арешту?
52:12 – Питання від глядача: «Чи не здається вам, що мала кількість ІТТ також створює нелюдське поводження?»
__________________________________
Підготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.

📌 Детальніше: https://bit.ly/3OSzAyT
__________________________________
🟢 Більше відео дискусій та інтерв’ю про кримінальну юстицію дивіться на каналі: https://www.youtube.com/c/JustTalkClub
__________________________________
Ми в соціальних мережах:
🔹Facebook: https://www.facebook.com/justtalk.club
🔹Telegram-канал: https://t.me/JustTalk_ua
🔹Instagram: https://www.instagram.com/justgroup.com.ua

#JustTalk

Адвокати на ТОТ: легалізація окупаційної влади чи захист українських громадян? | JustTalk #40

Thu, 02 May 2024 13:00:00 +0300

Статус українських адвокатів, які продовжили адвокатську діяльність в умовах окупації, достатньо контроверсійна тема. Хтось вважає таких адвокатів зрадниками, колаборантами, які порушили адвокатську присягу і своєю діяльністю допомагають окупантам створювати видимість законності на захоплених територіях, а хтось говорить про важливість і необхідність такої роботи — захищати наших громадян навіть на умовах, які продиктовані окупаційною владою.

Під час спільної дискусії JustTalk та АО «Назар Кульчицький та Партнери» обговорили роль адвокатів на ТОТ в захисті прав громадян, зокрема, в міжнародних інстанціях; політику держави в цій сфері; статус адвокатів на ТОТ відповідно до міжнародного гуманітарного права; міжнародні стандарти роботи адвокатів і рекомендації, що можуть бути застосовані в реаліях окупації.

🔹Модерувала дискусію Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка.
🔹Спікери:
🔸Дар’я Свиридова, адвокатка, партнерка АО «AZONES», експертка Коаліції «Україна. П’ята ранку
🔸Тетяна Печончик, голова правління Центру прав людини ZMINA
🔸Марк Елліс, виконавчий директор Міжнародної асоціації юристів

Discussion paper доступний за посиланням.

🤝Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.
📌 Детальніше.

Чи може захист перетворитись на кримінальну справу проти адвоката? | JustTalk

Thu, 25 Apr 2024 14:00:00 +0300

На початку березня цього року в медіа з’явилась інформація про кримінальне переслідування адвокатки, яка захищає у справах про злочини проти національної безпеки. Адвокатку підозрюють у державній зраді.
В медіа вказується, що приводом для кримінальної справи стали «публічні висловлювання адвокатки в інтернеті, в ЗМІ, а також у судових засіданнях, які транслювались онлайн». Серед доказів — протоколи судових засідань за участі адвокатки.

Чи дійсно адвокат може перестаратись із захистом і цим вчинити злочин? Чи можуть такі кримінальні справи використовуватись як тиск на адвокатів? Як відрізнити тиск і обґрунтоване переслідування? Які проблеми існують всередині адвокатської спільноти? Чи потрібні зміни до КПК?

📽️Про всі ці питання спілкуємося з Юлією Лісовою, адвокаткою, експерткою JustGroup та контентною редакторкою JustTalk, Володимиром Яворським, правозахисником, програмним директором Центру громадянських свобод, Головою Правління ГО «Докудейз», та Анастасією Сербіною, адвокаткою, засновницею Тренінгової групи АС.
__________________________________
📌 Ключові моменти:
00:00 – Початок, представлення спікерів, короткий огляд кримінальної справи.
04:06 – Чи може адвокат нести відповідальність за «надмірний захист»? Поняття державної зради та важливість чіткої комунікації зі сторони держави в таких справах.
11:23 – Про ототожнення адвоката з клієнтом; незалежність захисника та активність у представленні інтересів клієнта.
19:50 – Чию позицію висловлює адвокат під час судового засідання: свою чи клієнта? Про використання протоколів судових засідань у якості доказів.
30:25 – Аналіз обґрунтованості та вмотивованості ухвали про запобіжний захід.
38:35 – Про необхідність змін до КПК?
49:11 – Чи можуть такі кримінальні справи зацікавити міжнародних партнерів України та правників із інших країн?
58:07 – Реакція адвокатської спільноти на втручання в професійну діяльність захисника та ототожнення його з клієнтом: якою має бути та яка є насправді?
__________________________________
Підготовка цього відео стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.
📌 Детальніше: https://bit.ly/3OSzAyT
__________________________________

#JustTalk #кримінальнасправа

Доказування воєнних злочинів: напрацювання та виклики за підсумками 2-х років | JustTalk #38

Sat, 06 Apr 2024 12:00:00 +0300

За два роки повномасштабного вторгнення вже напрацьовано певні загальні підходи та алгоритми в розслідуванні воєнних злочинів. Водночас ця категорія кримінальних проваджень продовжує бути унікальною з огляду на специфіку складу злочинів, умови розслідування, значення результатів розслідування.

В умовах, коли судова практика за цією категорією справ тільки формується, в органів правопорядку є певна невизначеність щодо стандартів їх доказування: які саме докази мають підтверджувати ті чи інші обставини, яка кількість доказів може вважатися достатньою, як не припуститися помилки, яка може призвести до визнання судом доказу недопустимим.

🎙Про доказування воєнних злочинів говорили під модеруванням Лариси Денисенко, правозахисниці, адвокатки, зі спікерами:
🔹 Андрієм Лещенком, заступником начальника управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора.
🔹 Костянтином Губським, головою АО «Form Lex», адвокатом.
🔹 Миколою Мазурем, суддею Верховного Суду.

__________________________________
Discussion paper доступний за посиланням.
__________________________________

🤝Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в межах проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.
📌 Детальніше.

Використання ШІ в кримінальному правосудді: обговорення результатів дослідження | JustTalk #37

Mon, 04 Mar 2024 13:00:00 +0200

Яку користь можуть принести технології штучного інтелекту для підвищення ефективності роботи адвокатів, прокурорів, суддів? Які ризики можуть виникати при їх використанні? Які існують межі застосування ШІ? Чи готові українські правники до делегування певних завдань нейромережам і який досвід вже існує в національній системі правосуддя?

🎙️Ці питання обговорювали під час презентації результатів соціологічного дослідження Центру Дністрянського та Соціологічної агенції FAMA «Перспективи та межі використання штучного інтелекту в кримінальному процесі». Модерував розмову Іван Городиський, адвокат, к.ю.н, директор Центру Дністрянського.

Спікери:
🔸Юрій Бєлоусов, начальник Департаменту протидії злочинам вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора.
🔸Расім Бабанли, перший заступник керівника апарату Верховного Суду.
🔸Ірина Кузіна, адвокатка.

__________________________________
👉 Дивтися відеозапис дискусії.
👉Результати соціологічного дослідження
👉Discussion paper
__________________________________
Захід відбувся за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

Протидія катуванням під час війни: чи на часі? Виконання Стратегії | JustTalk #36

Thu, 08 Feb 2024 17:00:00 +0200

У подкасті йдеться про реалізацію Стратегії протидії катуванням у системі кримінальної юстиції, результати боротьби з основними причинами катувань в Україні, стан виконання рішень ЄСПЛ і практичні проблеми, що впливають на ефективність протидії катуванням.
Модерує дискусію Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка.

Спікери:
🔸Олена Діденко, заступниця керівника управління Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань
🔸Руслан Горяченко, начальник Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України
🔸Павло Пушкар, керівник відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи.

__________________________________
Відеозапис першої частини дискусії
Discussion paper
__________________________________
Дискусія відбулася у рамках проєкту Ради Європи «Посилення правоохоронних органів України під час війни та у повоєнний період», що імплементується у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість. Відновлення. Відбудова» на 2023–2026 роки.
__________________________________
Ми в соціальних мережах:
🔹Facebook
🔹Telegram-канал
🔹Instagram
🔹Twitter

Протидія катуванням під час війни: чи на часі? Воєнний контекст | JustTalk #35

Mon, 05 Feb 2024 15:00:00 +0200

І в мирний час, і під час війни заборона катування — абсолютна. Боротьба з практикою застосування катувань у правоохоронних органах має тривати.

💡В подкасті Микола Гнатовський, суддя Європейського Суду з прав людини, Михайло Подоляк, керівник Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора, та Аліса Пєтухова, керівниця Управління координації виконання рішень Європейського Суду з прав людини Міністерства юстиції України, обговорюють такі питання:
🔵Які нові виклики принесла війна у протидію катуванням?
🔵Яка ситуація з виявленням та розслідуванням фактів катування є зараз?
🔵Які тенденції в подачі скарг до ЄСПЛ по катуваннях проти України?
🔵Як війна ускладнила процес виконання рішень ЄСПЛ?
🔵Що змінили у Стратегії протидії катуванням у системі кримінальної юстиції, щоб адаптувати її до воєнного часу і чому?

Модерує розмову Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка.
__________________________________
Discussion paper доступний за посиланням.
Дивитися відео на YouTube.
__________________________________
Дискусія відбулася у рамках проєкту Ради Європи «Посилення правоохоронних органів України під час війни та у повоєнний період», що імплементується у межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість. Відновлення. Відбудова» на 2023–2026 роки.

Штучний інтелект у судочинстві: можливості, ризики та межі застосування

Wed, 27 Dec 2023 16:00:00 +0200

Які можливості для оптимізації судочинства і покращення доступу до правосуддя відкривають нові технології штучного інтелекту? Який досвід впровадження технологій ШІ в українському судочинстві вже існує? Чи зможе штучний інтелект у майбутньому гарантувати справедливість та замінити людину? Які можливі ризики пов'язані із застосуванням ШІ в судовій системі?

📽️Про всі ці питання спілкуємося із Расімом Бабанли, першим заступником керівника апарату Верховного Суду, Богданом Крикливенком, керівником апарату Вищого антикорупційного суду, та Іваном Городиським, директором Центру Дністрянського, Віцепрезидентом АПУ.
__________________________________
📌 Ключові моменти:
00:00 — Початок, представлення тематики та спікерів.
03:35 — Система післявоєнної відбудови JUDGE DREDD: крок в сторону цифровізації з елементами штучного інтелекту.
05:03 — Про ефективність цифровізації правосуддя у напрямку ШІ та оптимізацію процесів з пошуку та аналізу судової практики.
11:39 — Технології штучного інтелекту правосуддя: високоризикові та менш ризикові. Ознаки та різниця між ними.
13:04 — Типи технологій ШІ та міжнародний досвід застосування в здійсненні судочинства.
20:20 — Чи є досвід у ВАКС щодо застосування штучного інтелекту?
23:16 — Расім Бабанли про роботу бази правових позицій Верховного Суду.
33:05 — Про регулювання штучного інтелекту в правосудді, судовий контроль.
39:25 — Які ризики та загрози може нести впровадження ШІ у правосудді?
47:15 — Впровадження ШІ у наступній судовій реформі — доповнення чи заміна людини у процесі?
57:09 — Q/A від аудиторії.
__________________________________
Захід відбувся за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

Право на захист у справах про воєнні злочини | JustTalk #34

Mon, 18 Dec 2023 08:00:00 +0200

Забезпечення ефективного права на захист у справах про воєнні злочини є однією з гарантій справедливого правосуддя, яку Україна зобовʼязана забезпечувати. Разом з тим, наразі проблеми захисту в цих справах недостатньо обговорюються, замовчуються і відповідно не досліджуються.

🎙Під модеруванням Лариси Денисенко, правозахисниці, адвокатки, JustTalk у партнерстві з Координаційним центром з надання правової допомоги розпочали дискусію на цю тему в правничій спільноті.

У відео йдеться про:
🟢 Участь адвокатів у справах про воєнні злочини: досвід і міжнародні стандарти. Поради українським адвокатам в контексті сьогодення.
🟢 Системні виклики, що постають перед адвокатами, які співпрацюють з системою безоплатної правової допомоги по цим справам?
🟢 Погляд судді на роль адвоката — захисника в справах про воєнні злочини.

Спікери:
🔹 Олександр Баранов, директор Координаційного центру з надання правової допомоги.
🔹 Марк Елліс, виконавчий директор Міжнародної асоціації юристів.
🔹 Марина Бондаренко, суддя Дарницького районного суду міста Києва.
🔹 Марі О’Лірі, адвокатка в Міжнародному кримінальному суді.
__________________________________
Discussion paper доступний за посиланням👉 https://cutt.ly/uwTLYXxX
__________________________________

🤝Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів.

Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID та сторінці у Facebook.

Штучний інтелект та адвокатська діяльність: можливості, ризики та межі застосування

Wed, 29 Nov 2023 11:00:00 +0200

❓Чи може штучний інтелект підвищити ефективність роботи адвокатів при захисті в кримінальних справах?
❓Які етичні аспекти потрібно враховувати при використанні ШІ в кримінальній адвокатурі?
❓Які ризики несе використання ШІ в адвокатській діяльності та як їх уникнути?
❓Як ШІ може змінити збір та аналіз доказів у кримінальних справах?

📽️Про всі ці питання спілкуємося із Назаром Кульчицьким, адвокатом, головою АО «Назар Кульчицький та Партнери», та Віталієм Матвєєвим, адвокатом, головою правління ГО «ПРОЖЕКТОР», керівником проєкту «Human Rights Clinic». Модерує спільне обговорення JustTalk і Центру Дністрянського Іван Городиський, адвокат, к.ю.н, директор Центру Дністрянського, Віцепрезидент Асоціації правників України.
__________________________________
📌 Ключові моменти:
00:00 – Початок, представлення тематики та спікерів.
02:00 – Чи можуть технології штучного інтелекту бути корисними в адвокатській діяльності та сприяти більш ефективному забезпеченню права на захист?
09:40 – Якщо технології ШІ зможуть прогнозувати поведінку людини, чи не буде це порушенням презумпції невинуватості? Чи може ШІ стати просунутим поліграфом?
19:17 – Чи потрібно повідомляти клієнтів про застосування ШІ під час роботи над справою?
25:56 – Чи існує межа, коли ШІ точно не може заміняти адвоката?
35:33 – Якби ChatGPT міг працювати локально на серверах юридичних фірм чи адвокатських об’єднань, чи застосовували б спікери його в роботі?
39:03 – Чи потрібно вносити зміни до правил адвокатської етики щодо використання ШІ в професійній діяльності? Чи є необхідність у законодавчих змінах?
47:22 – Q&A від аудиторії
__________________________________
Захід відбувся за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Європейське Відродження України».
__________________________________
#JustTalk

Штучний інтелект і розслідування воєнних злочинів: досвід України

Wed, 01 Nov 2023 12:00:00 +0200

🤔Як штучний інтелект допомагає у розслідуванні воєнних злочинів, скоєних під час російської агресії проти України? Які інструменти на основі ШІ були розроблені або адаптовані для потреб української прокуратури та розслідувачів у цей період? Чи допомагає ШІ в ідентифікації осіб, винних у воєнних злочинах? Чи можуть інші країни вивчати досвід України для власних потреб?

📽️Про всі ці питання спілкуємося із Юрієм Бєлоусовим, начальником Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, та Романом Авраменком, співзасновником і виконавчим директором Truth Hounds. Модерує спільне обговорення JustTalk і Центру Дністрянського Іван Городиський, адвокат, к.ю.н, директор Центру Дністрянського, Віцепрезидент Асоціації правників України.

__________________________________
00:00 – Початок, представлення спікерів.
01:44 – Про використання цифрових технологій і штучного інтелекту в розслідуванні воєнних злочинів, ідентифікації людей, аналізі даних.
08:36 – Ризики та межі використання штучного інтелекту в дослідженні й зборі доказів при розслідуванні воєнних злочинів. Про документування доказів міжнародних злочинів, пов’язаних зі збройним конфліктом, громадськими організаціями.
20:29 – Про цифровізацію матеріалів кримінальних проваджень і оптимізацію процесів під час здійснення розслідування.
28:05 – Про допустимість цифрових доказів, приклади застосування технологій у встановленні чітких даних при розслідуванні воєнних злочинів, формування судової практики в національних судах.
47:57 – Чи може Україна в застосуванні штучного інтелекту при розслідуванні воєнних злочинів опиратися на досвід інших країн? Чи все ж таки саме ми формуємо той досвід, який будуть вивчати інші країни для власних потреб?
56:02 – Дискусія: про оцінку доказів національними судами; використання ШІ для обрахування завданих матеріальних збитків, з метою подальшої компенсації; впровадження eCase.

__________________________________
Захід відбувся за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

Притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність: як працює законодавство? | JustTalk #33

Tue, 17 Oct 2023 10:00:00 +0300

В межах дискусії JustTalk та Центру прав людини ZMINA обговорили як працює законодавство про притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність.

У відео йдеться про:
🟢Поточну слідчу та судову практику у справах про колабораційну діяльність.
🟢Основні проблеми розмежування кваліфікації та належності доказів у розгляді справ про колабораційну діяльність.
🟢Можливі шляхи зміни слідчої та судової практики притягнення до відповідальності осіб, які обвинувачуються в співпраці з окупаційними органами влади.
🟢Притягнення до кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність в контексті реінтеграції деокупованих територій України.
🟢Комунікацію розслідування та рішень судів у справах про колабораційну діяльність.

🎙Модерує дискусію Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка.
Спікери:
🔸Онисія Синюк, аналітикиня Центру прав людини ZMINA
🔸Олександр Жила, заступник начальника управління Офісу Генерального прокурора
🔸Анастасія Сербіна, адвокатка, керівниця Тренінгової групи АС
🔸Олексій Арунян, журналіст видання судової журналістики «Ґрати».
__________________________________
00:00 – Тизер.
01:02 – Представлення учасників дискусії.
02:32 – Онисія Синюк про практику застосування статтей 111-1 та 111-2 КК України, за результатами аналізу судових рішень і проведення глибинних інтерв’ю.
11:07 – Олександр Жила про розслідування колабораційної діяльності, важливість стандартів доказування, формування судової практики та соціальну відповідальність прокурорів.
29:16 – Анастасія Сербіна про недоліки законодавства, тиск суспільства на адвокатів, що представляють інтереси осіб, які обвинувачуються у колабораційній діяльності.
37:55 – Олексій Арунян про розслідування та судовий розгляд справ про колабораціонізм на деокупованих територіях очима журналістів, зокрема в Донецькій області.
48:11 – Про реакцію суспільства на висвітлення справ про колабораційну діяльність судовими журналістами.
50:56 – Стосовно укладення угод про визнання вини з колаборантами.
54:14 – Про роботу судових журналістів і взаємодіяю із суддями-спікерами.
1:05:27 – В яких випадках рішення органів місцевої окупаційної влади вважаються допустимими доказами?
1:09:10 – Добровільність, примусова згода на зайняття посади чи крайня необхідність?
1:22:04 – Про конфіскацію майна та «адвокатів сторони обвинувачення».
1:27:22 – Про концепцію перехідного правосуддя.
1:30:33 – Дискусія та підсумки обговорення.

__________________________________
👉Discussion paper доступний за посиланням
__________________________________
Дискусія відбулася за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Європейське Відродження України».

Забезпечення безпеки потерпілих і свідків при розслідуванні СНПК

Mon, 09 Oct 2023 17:00:00 +0300

Під час чергової дискусії JustTalk і Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем» говорили про застосування заходів безпеки потерпілих і свідків при розслідуванні СНПК.

Яка практика існує протягом повномасштабного вторгнення рф на територію України? Як органи правопорядку комунікують з потерпілими особами, аби уникнути повторної травматизації? Що потрібно змінити в законодавстві?

Ці питання обговорювали під модеруванням Лариси Денисенко, правозахисниці, адвокатки, співзасновниці Асоціації жінок-юристок «ЮрФем», зі спікерами:
🔹 Анною Сосонською, начальницею другого відділу управління Офісу Генерального прокурора щодо СНПК
🔹 Христиною Кіт, адвокаткою, Головою Асоціації жінок-юристок «ЮрФем»
🔹 Вадимом Єльшиним, представником Національної поліції України
__________________________________
00:00 – Тизер.
00:33 – Представлення учасників дискусії.
01:59 – Про роботу спеціалізованого управління щодо злочинів СНПК Офісу Генерального прокурора з потерпілими особами та забезпечення їх конфіденційності.
10:50 – Христина Кіт про заходи безпеки, пріоритетність конфіденційності особи та роботу з потерпілими та свідками.
21:02 – Про інститут забезпечення безпеки потерпілих і свідків та умови скасування заходів безпеки.
32:10 – Чи доцільно застосовувати заходи процесуального впливу до особи, якій забезпечено заходи безпеки, проте яка відмовляється давати свідчення в суді?
40:18 – Чи застосовуватимуться заходи безпеки до осіб, що знаходяться за кордоном? Якщо так, – яким чином?
43:26 – Про проблеми, що виникають на практиці, при забезпеченні заходів безпеки, а також про обов’язки особи, щодо якої ці заходи забезпечені.
46:35 – Обговорення. Чи варто інформацію про забезпечення заходів безпеки віднести до державної таємниці? Чи є законодавство потерпілоорієнтованим і що не так із зареєстрованими законопроєктами? Чи представляють інтереси потерпілих у суді ті ж самі прокурори, які й допитують та легендують їх?
01:09:38 – Чи можливо дотриматися в обвинувальному акті стандарту «Поза розумним сумнівом», якщо окрім показів потерпілої особи більше нічого не вдається зібрати?
01:15:23 – Про постанову прокурора щодо зміни анкетних даних потерпілої особи.
01:23:05 – Підсумки від спікерів.
__________________________________
👉 Discussion paper доступний за посиланням
__________________________________
Захід відбувся в рамках проєкту «Адвокація прав жінок, постраждалих від сексуального насильства в умовах війни», що реалізовується Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Заяви про злочини: реєструвати чи фільтрувати? | JustTalk #31

Fri, 22 Sep 2023 16:00:00 +0300

❓Чому не всі заяви про злочин реєструються?
❓Які мають бути критерії достатності даних про те, що існують ознаки злочину?
❓Чи має здійснюватися додаткова перевірка перед ухваленням рішення про початок досудового розслідування? Якщо так, то як і ким?

Ці питання обговорили в колі слідчих, прокурорів, адвокатів, суддів і науковців під час дискусії #JustTalk.

Модераторка:
🔸Віра Михайленко, Голова Вищого антикорупційного суду.

Спікери, які задають тон дискусії:
🔸Володимир Сущенко, науковий консультант з правових питань Центру Разумкова.
🔸Оксана Гузь, адвокатка, старша партнерка АО «ПРОВЕ».
🔸Тарас Семків, заступник начальника Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора.
🔸Володимир Петраковський, старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права Києво-Могилянської академії.

__________________________________
📌 Важливі моменти:
00:00 – Тизер .
00:37 – Занурення в тематику та представлення учасників дискусії.
04:21 – Володимир Сущенко про дискусію навколо ст. 214 КПК при розробці редакції Кодексу 2012 року: реєструвати все, перевіряти на наявність ознак злочину та закривати при їх відсутності?
13:10 – Про створення єдиного колл-центру, через який будуть надходити звернення щодо скоєних злочинів.
16:27 – Володимир Петраковський про пріоритезацію: що маємо розслідувати і чому саме це?
22:38 – Щодо комунікації з суспільством про пріоритети в розслідуванні.
24:56 – Олексій Кравчук про автоматичну реєстрацію заяви про злочин, дослідчу перевірку та проблеми менеджменту.
30:06 – Почуття безпеки чи безпека? Про недовіру суспільства до держави.
46:02 – Чи впливає зміст заяви на внесення/невнесення відомостей до єдиного реєстру досудових розслідувань? Тарас Семків про критерії достатності даних про те, що існують ознаки злочину.
01:00:22 – Про проблеми менеджменту, логістики та розподілу ресурсів.
01:30:39 – Алгоритм дій адвокатів – представників потерпілих у разі бездіяльності правоохоронних органів.
01:42:55 – «Втрата надії, що в країні є безпека», Масі Найєм про наслідки нереєстрації заяв про злочини.
01:57:22 – Ольга Семенюк щодо підвищення рівня внесення відомостей про злочин: лайфхак.

__________________________________
👉 Discussion paper доступний за посиланням

__________________________________
Ми в соціальних мережах:
🔹Facebook
🔹Telegram-канал
🔹Instagram
🔹Twitter

Правосуддя за наслідками війни: почути різні сторони | JustTalk #29

Wed, 12 Jul 2023 18:00:00 +0300

З 2014 року в результаті збройної агресії РФ, яка почалася з окупації Кримського півострова, на території України вчиняються тисячі міжнародних злочинів. З лютого 2022 року їх кількість і тяжкість значно зросла.

☝️Невідворотність покарання за кожен міжнародний злочин — одна з важливих складових розбудови миру та відновлення прав постраждалих. Їх ефективне розслідування вимагає значних ресурсів і відповідної компетенції слідчих, експертів, прокурорів та суддів. У зв’язку з цим, серед іншого, постає питання про спроможність держави задовольнити запит українського суспільства на справедливість, високий рівень якого демонструють останні опитування населення.

❓Які проблеми правосуддя за наслідками війни існують та які можливі рішення для забезпечення ефективного правосуддя в справах про міжнародні злочини, спілкувались під час 29-ї дискусії JustTalk.

Модератор:
🔹Расім Бабанли, перший заступник керівника апарату Верховного Суду.
Спікери:
🔹Аркадій Бущенко, суддя Верховного Суду.
🔹Ірина Славінська, виконавча продюсерка Радіо Культура, українська журналістка, ведуча, громадська діячка.
🔹Аліна Павлюк, юристка ULAG.

📒Discussion paper із описаними проблемами та пропозиціями щодо їх вирішення, доступний за 👉 посиланням.
🔎Дослідження «Правосуддя за міжнародні злочини внаслідок агресії РФ: позиція суддів, ветеранів/ветеранок та запит населення України».

________

Подія відбулася в межах співпраці JustTalk і ULAG, у взаємодії / спільно з коаліцією «Україна. П’ята ранку» за результатами проєкту з оцінки та посилення потенціалу національної системи правосуддя щодо запобігання безкарності за міжнародні злочини, який реалізується ULAG та коаліцією «Україна. П’ята ранку».

Цей захід повністю або частково фінансувався Програмою Фонду прав людини Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Його зміст є виключно відповідальністю організаторів і не обов'язково відображає позицію Посольства.

Злочин агресії проти України: як підготувати обґрунтовану справу? | JustTalk #26

Mon, 07 Nov 2022 17:00:00 +0200

Вторгнення росії в Україну становить загрозу фундаментальним принципам міжнародної безпеки, які лежать в основі сучасного правового порядку. Світова спільнота має відповісти засобами юридичного переслідування винних осіб, а саме кримінальним провадженням стосовно винних у злочині агресії проти України.

Експерти Open Society Foundations Justice Initiative підготували Модельний обвинувальний акт щодо президента росії путіна та семи інших російських високопосадовців, причетних до ініціювання, планування, підготовки та здійснення актів агресії проти України, починаючи з 24 лютого 2022 року.

📌Текст документу українською мовою доступний на сайті JustTalk.

У записі дискусії JustTalk під модеруванням Романа Романова, директора програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження», обговорюємо:
🔸Підстави та зміст Модельного обвинувального акту у злочині агресії, вчиненому проти України: кого і як притягнуть до відповідальності?
🔸Різні моделі та механізми міжнародного правосуддя: який найкращий варіант для України з огляду на правову та політичну ситуацію у сфері міжнародного права та безпеки?
🔸Що зараз робить Україна, чому недостатньо національного кримінального законодавства та яка реальна перспектива правосуддя до та після закінчення збройного конфлікту?

🗣️Спікери:
🔸Джеймс Голдстон, виконавчий директор Open Society Justice Initiative, колишній прокурор МКС.
🔸Ерік Вітте, старший програмний менеджер Фундацій «Відкрите Суспільство».
🔸Антон Кориневич, Посол з особливих доручень МЗС України.
🔸Девід Донат Кеттін, Голова Секретаріату Parliamentarians for Global Action.

📌Ключові моменти:
00:00 — Тизер.
01:05 — Вступ модератора Романа Романова.
05:00 — Джеймс Голдстон пояснює для чого був підготовлений Модельний обвинувальний акт та яке його значення для майбутнього Трибуналу.
18:26 — Короткі (уточнювальні) запитання до виступу Джеймса Голдстона.
24:00 — Антон Кориневич пояснює юридичну модель і стратегію, яку обрав український Уряд — чому саме Спеціальний міжнародний трибунал щодо злочину агресії та які його засадничі положення?
38:12 — Короткі (уточнювальні) запитання до виступу Антона Кориневича.
50:00 — Девід Донат Кеттін про різні моделі притягнення до відповідальності за злочин агресії: які альтернативи Спеціальному трибуналу можна запропонувати? Яку критику, обраної українським Урядом моделі, варто очікувати та чому?
1:12:24 — Ерік Вітте про те, які можливості подолання функціонального імунітету від кримінального переслідування керівництва російської держави наразі розглядаються і чи зможе Спеціальний трибунал їх подолати?
1:23:56 — Ерік Вітте та Джеймс Голдстон про ліміти моделювання моделі переслідування за злочин агресії — чи можуть це бути «судові палати» в межах інших механізмів і чи дійсно ми обмежені винятково Спеціальним трибуналом?
1:27:13 — Антон Кориневич про позицію Уряду щодо (не)ратифікації Римського Статуту та перспектив розвитку юрисдикції МКС щодо України.
1:30:27 — Девід Донат Кеттін про політичні аспекти притягнення керівництва росії за злочин агресії: як переконати інші держави у тому, що Україна заслуговує підтримки?
1:35:59 — Q&A session.
1:37:00 — Юрій Бєлоусов, керівник Департаменту «війни» Офісу Генерального прокурора щодо порівняння моделей інших збройних конфліктів та України: в чому ключова відмінність.
1:46:02 — Підсумки та відповіді на питання: Джеймс Голдстон про те, чому темпоральний вимір модельного обвинувального акту не охоплює події 2014-2022 років, а розпочинається з 24 лютого 2022 року.
1:48:49 — Підсумки та відповіді: Антон Кориневич про «безпрецедентність» притягнення за злочин агресії на рівні права та поняття «агресія»/«повномасштабне вторгнення».
1:51:11

Чи є конкуренція між захистом держави і прав людини: що обирає міжнародне право? | JustTalk #24

Fri, 23 Sep 2022 14:00:00 +0300

Серед спеціалістів у сфері міжнародного гуманітарного права й міжнародного права прав людини нерідко виникають різні бачення стосовно війни, дій збройних сил і цивільної адміністрації, питань евакуації та можливості наражання на небезпеку цивільного населення, що перебуває на сцені бойових дій.

У записі дискусії JustTalk експерти розглядають два підходи до захисту цивільного населення — гуманітарний і правозахисний, а також відповідають на питання, як між собою співвідносяться дві системи міжнародного права, які захищають людину.

Спікери:
🔹Володимир Яворський, Експерт Центру Громадянських Свобод
🔹Микола Гнатовський, суддя Європейського Суду з прав людини
🔹Захар Тропін, адвокат, доцент Кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка

Модераторка:
🔹Лариса Денисенко, правозахисниця, адвокатка, письменниця, медійниця

Слухайте до кінця! Це варто знати!

📌Ключові моменти:
00:00 – Тизер
01:10 – Вступ
03:00 – Вступне слово контентного редактора JustTalk Євгена Крапивіна про зміст дискусії
08:55 – Микола Гнатовський про співвідношення МГП та МППЛ в контексті збройного конфлікту та генезис формування МГП
15:42 – Микола Гнатовський про генезу формування МППЛ після ІІ-ї світової війни
22:00 – Секція питань: про співвідношення МГП та МППЛ як загального та спеціального, а також різні підходи в міжнародному праві до цього
23:36 – Володимир Яворський про доктрину праволюдяності
28:43 – Володимир Яворський про спільні принципи МГП та МППЛ для військових
30:30 – Володимир Яворський про ситуацію з заявами Amnesty International
33:02 – Секція питань: стосовно чинної юрисдикції МКС, зокрема відносно українських військовослужбовців
35:56 – Секція питань: чи повинна Україна розслідувати загибель українських військовослужбовців за процесуальним правом?
38:00 – Захар Тропін про превалюючу роль МГП в контексті збройного конфлікту
42:28 – Захар Тропін стосовно професійної деформації в комунікації та звіт Amnesty International в цілому
46:05 – Секція питань щодо імунітету комбатанта та процедурний обовʼязок розслідувати будь-яку смерть за ст. 2 Конвенції про захист прав людини
50:35 – Чи не створює нейтральний, однаковий підхід до держави-агресора та держави щодо якої здійснюється агресія ілюзію прийнятності агресивної поведінки?
01:00:10 – Стосовно статусу примусово мобілізованих осіб: чи набувають вони статусу комбатанта та що робити зі ст. 111 КК України (державна зрада)?
01:09:35 – Уточнення Миколи Гнатовського стосовно кола питань, що регулює МГП та субʼєкту відповідальності за злочин агресії
01:13:26 – Які очікування мають учасники дискусії стосовно дій правління Amnesty International? Що саме має вчинити організація з огляду на помилковість своїх тверджень щодо «тактики української армії», яка порушує МГП?
01:26:47 – Примусова евакуація цивільного населення: як саме має здійснювати її держава? Як попереджати? Чи має при наступі ворожих військ до неї вдаватись?
01:35:30 – Інформаційна відкритість під час війни: як будувати комунікацію міжнародним організаціям (і не тільки) під час гарячої фази війни?
01:46:32 – Микола Гнатовський про потреби української системи кримінальної юстиції в частині застосування положень МГП та МППЛ під час збройного конфлікту.

Статус «Військовополонений» — новий виклик для системи правосуддя в Україні? | JustTalk #23

Tue, 06 Sep 2022 18:00:00 +0300

Про статус військовополонених, вимоги міжнародного гуманітарного права та їх застосування в умовах війни, юридичний вимір всіх дій стосовно військовополонених, політико-правову проблему обміну, кваліфікацію дій військовополонених за національним законодавством та практику розслідувань злочинів, де підозрюваними є військовополонені, дивіться у черговому випуску дискусії JustTalk.

Модераторка:
🔹Віра Михайленко, суддя ВАКС.

Учасники дискусії:
🔹Дмитро Коваль, юрист-міжнародник, к.ю.н., факультет правничих наук НаУКМА, експерт Truth Hounds.
🔹Юрій Бєлоусов, Начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора.
🔹Аліна Павлюк, Начальник організаційно-методичного відділу управління організаційно-методичного та аналітичного забезпечення Департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора.
________________________________
📌 Ключові моменти:
00:00 – Вступ
03:07 — Статус військовополоненого та розмежування військовополонених із іншими категоріями осіб, які визначає право збройних конфліктів.
07:07 — Права та гарантії осіб, які мають статус військовополонених.
09:05 — Для чого потрібні військовополонені та спеціальне регулювання щодо питань утримання військовополонених.
12:25 — Перетин статусів військовополоненого за міжнародним гуманітарним правом і підозрюваного у вчиненні [воєнних] злочинів у межах кримінального провадження.
15:25 — Захоплення в полон та обмін полоненими.
20:15 — Чи можуть найманці розраховувати на статус військовополоненого?
22:40 — Механізми розслідування фактів застосування катування до військовополонених.
26:03 — Відбування покарання та обмін військовополоненими, засудженими в Україні за вчинення злочинів.
29:05 — Особливості положень міжнародного гуманітарного права щодо статусу військовополоненого.
33:30 — Особливості розслідування фактів вчинення військовополоненими воєнних злочинів.
38:30 — Різниця у розслідуванні воєнних злочинів, імовірно вчинених військовополоненими, та інших категорій злочинів, пов’язаних зі збройним конфліктом.
41:30 — Процесуальний аспект обміну військовополонених, щодо яких здійснюється кримінальне провадження.
42:42 — Строки досудового розслідування для провадження щодо воєнних злочинів.
44:11 — Чи має значення громадянство військовополонених?
49:25 — Примусова мобілізація на окупованих територіях і як це корелюється з питанням громадянства та статусом військовополоненого.
52:28 — Положення міжнародного гуманітарного права та актуальність закріплених положень.
57:56 — Що відбувається у кримінальному провадженні, коли щ

Скільки коштує платникам податків кримінальна юстиція? | JustTalk #22

Fri, 10 Dec 2021 23:00:00 +0200

Економічний аналіз права в кримінальній юстиції, координація роботи ОДР, прокуратури і суду, ціна покарання і вартість утримання засуджених — теми які лягли в основу дискусії JustTalk «Скільки коштує платникам податків кримінальна юстиція?»

У фокус обговорення також потрапили практики застосування застави, пріоритезація кримінальних проваджень, перерозподіл ресурсів та багато іншого 😉

Спікери:
▪ Костянтин Шалота, суддя Корольовського районного суду м. Житомира
▪ Денис Гюльмагомедов, керівник відділу детективів НАБУ
▪ Вадим Човган, доктор публічного права, експерт у сфері пенітенціарної системи.

Модераторка дискусії — Лариса Денисенко.

Таймлайн дискусії:
00:00 Вступ
03:57 Про предмет цієї дискусії — Євген Крапивін, контентний редактор Justtalk
06:36 Що таке економічний аналіз права — Костянтин Шалота
09:23 Формула Познера (Беккера)
11:52 Завдання кримінальної юстиції з позиції економічного аналізу
14:27 «Запобіжники» надмірних витрат на розслідування незначних кримінальних правопорушень
17:31 «Бліц» — короткі виступи та питання до виступу Костянтина
17:44 Декриміналізація певних видів кримінальних правопорушень — Роман Мазурик
18:39 Декриміналізація підробки ковід-сертифікатів — Анастасія Крупій (відповідь на 21:05)
20:14 Ефективність інституту кримінальних проступків — Яна Тализіна (відповідь на 21:54)
20:28 Раціональність мотивації особи до скоєння кримінального правопорушення — Ігор Семак (відповідь на 23:02)
21:04 Відповіді Костянтина
24:20 Зміна санкцій та Lex Talionis — Віра Михайленко (відповідь на 25:25)
26:06 Інститут звільнення під заставу в Україні та США
28:05 Навіщо економічний аналіз права кримінальній юстиції — Денис Гюльмагомедов
31:43 Підрахунок вартості процесу досудового розслідування
33:29 Що насправді дає оптимізація процесу досудового розслідування
36:04 «Бліц»
36:09 «Ключова теза, яку ми маємо просувати — економія людського ресурсу» — Тетяна Павлюковець
37:14 Чи мають органи досудового розслідування враховувати економічну вартість процедур при проведенні досудового розслідування — Андрій Орлеан
37:55 Причини нераціональних витрат ресурсів ОДР — Денис Гюльмагомедов
40:29 Коментар про інститут звільнення під заставу — Вадим Човган
42:36 Яка справжня вартість утримання засуджених — Вадим Човган
43:31 Кількість осіб, які тримаються у виправних колоніях та СІЗО
46:16 Статистика вартості утримання одного засудженого в різних установах
48:47 Статистика наповненості колоній та який ефект це має
52:10 Статистика середньої тривалості ув'язнення
53:13 Кількість засуджених за категоріями кримінальних правопорушень
54:23 Кількість засуджених до довічного позбавлення волі
55:29 Причини неефективного використання ресурсів у сфері виконання покарань
56:53 «Бліц» — Погляд судді на визначення міри покарань стороною обвинувачення — Віра Левко
58:02 Що формує високу вартість утримання засудженого (відповідь на 1:03:42) та про перепрофілювання працівників колоній, які скорочує держава (відповідь на 1:04:39) — Богдан Крикливенко
59:49 Чому деякі прокурори обирають саме позбавлення волі як міру покарання — Яна Тализіна (відповідь на 1:02:20)
1:01:15 Причини оскаржень рішень суду стороною обвинувачення — Яна Тализіна
1:06:16 Заповненість СІЗО — Вадим Човган
1:08:46 Широка дискусія
1:43:36 Заключні ремарки спікерів

Система кримінальної юстиції: різні поверхи — один дах

Thu, 28 Oct 2021 22:00:00 +0300

Супергерої та суспільний тиск, резонансні розслідування та помірна пріоритезація, "ти_ж_управлінець" і "а шо тут незрозумілого?" — прем'єра дискусії JustTalk у партнерстві з Офісом Генерального прокурора "Система кримінальної юстиції: різні поверхи — один дах" вже завтра! Не пропустіть ;)

🗣 Спікери заходу:
Роман Говда — перший заступник Генерального прокурора
Тарас Філоненко — заступник керівника підрозділу детективів НАБУ
Богдан Крикливенко — керівник апарату Вищий антикорупційний суд

Спеціальні гості заходу — Ірина Венедіктова, Максим Грищук, Денис Монастирський, Іван Баканов, Олександр Соколов.
📣 Модерував дискусію Роман Романов

Таймкоди:
00:00 ▪️ Вступне слово: про розвиток органів кримінальної юстиції — Ірина Венедиктова, Генеральний прокурор України
03:07 ▪️ Роман Говда, перший заступник Генерального прокурора: управління, цілепокладання та пріоритети як показники ефективної діяльності
14:52 ▪️ Стандарти управління у системі кримінальної юстиції — Тарас Філоненко, заступник керівника підрозділу детективів НАБУ
21:55 ▪️ «Бліц» — Баланс між невідворотністю покарання та розумною пріритезацією
26:40 ▪️ Богдан Крикливенко, керівник апарату ВАКС — які потреби в управлінні та взаємодії характерні для судової системи
34:27 ▪️ «Бліц» — Стандартизація суддівського "оцінювання"
36:58 ▪️ Чи можливі спільні стандарти управління — думка керівників інституцій кримінальної юстиції (Ірина Венедіктова, Іван Баканов, Олександр Соколов)
40:52 ▪️ Вільне обговорення: управлінці про управління
59:02 ▪️ Висновки дискусії

#JustTalk #ОфісГенеральногопрокурора #МіжнароднийФондВідродження

Правосуддя: 2 роки з ВАКС | JustTalk #21

Thu, 21 Oct 2021 13:00:00 +0300

⚖ Маятник часу та Гаррі Поттер, (не)реальні нормативи та 95 годин чистого робочого часу, межа фізичних можливостей та народ, який хоче хліба і видовищ, - так коротко можна підбити підсумок розмови про «Правосуддя: 2 роки ВАКС». Заінтриговані?

✅ Про результати діяльності інституції, злети і падіння, виклики та їхні вирішення дивіться у повному відеозвіті дискусії!

📺 Дивіться відеозвіт на ютуб-каналі JustTalk.

📝Або читайте у форматі статті.

⏱ Таймлайн дискусії:
00:00 ▪️ Вступ
01:34 ▪️ 2 роки ВАКС: результати роботи — Олена Танасевич, Голова ВАКС
03:57 ▪️ Нормативний vs Фактичний час розгляду проваджень
05:38 ▪️ Правові позиції ВАКС
06:52 ▪️ «Бліц» — Як зробити роботу ВАКС ефективнішою
09:57 ▪️ Пріоритизація справ в ВАКС
11:00 ▪️ Визнання доказів [очевидно] недопустимими
13:04 ▪️ Практика ВАКС vs місцевих судів і перегляд вироків Верховним Судом
16:30 ▪️ 2 роки ВАКС: перспектива Голови Апеляційної палати Даниїли Чорненької
18:10 ▪️ «Бліц» — Відмінності роботи судді ВАКС від роботи в місцевому суді
21:55 ▪️ Межі взаємодії ВАКС та органів правопорядку (спільні заходи)
24:50 ▪️ 2 роки ВАКС: перспектива керівника апарату ВАКС Богдана Криклипенка
26:55 ▪️ Підвищення ефективності роботи суду
29:22 ▪️ «Бліц» — Управління у стилі коучінг та задоволення роботою працівників апарату ВАКС
33:26 ▪️ Нюанси роботи авторозподілу справ у ВАКС
28:30 ▪️ Межі взаємодії ВАКС та органів правопорядку (попередження про доставлення осіб)
41:20 ▪️ Електронний суд та ВАКС
44:00 ▪️ Розгляд ВАКС скарги на незаконне затримання у вихідні дні
44:41 ▪️ Електронне досудове розслідування (E-case) та ВАКС

🗣 Спікери заходу:
Олена Танасевич — голова Вищого антикорупційного суду
Даниїла Чорненька — голова Апеляційної палати ВАКС
Богдан Крикливенко — керівник апарату ВАКС

Модерувала дискусію Лариса Денисенко.

#JustTalk #ВАКС #МіжнароднийФондВідродження

Хто змушує кримінальну юстицію працювати? Досвід Канади та України

Tue, 05 Oct 2021 16:00:00 +0300

Накази "з вершини гори", докази, як стиглі плоди, робота в межах рамок та ефекти, які лякають, — так метафорично практики кримінальної юстиції описували розмежування обов'язків слідчого і прокурора. Тема, що надихнула учасників дискусійного майданчика JustTalk на такі поетичні висловлювання риторична, — "Хто змушує кримінальну юстицію працювати?"

Про досвід Канади та України у пошуці відповідей на це питання ви дізнаєтесь у повному записі дискусії на YouTube каналі JustTalk (із субтитрами!).

Таймлайн дискусії:
00:00 ▪️ Вступ
02:01 ▪️ Юрій Бєлоусов (ОГП) про чітке розділення ролей та співпрацю слідчого і прокурора
09:20 ▪️ Екс-прокурор Том Андреопоулос про взаємодію слідчого, прокурора та судової системи у Канаді
19:56 ▪️ Тарас Філоненко (НАБУ) про вплив управлінців на ефективність системи кримінальної юстиції
25:04 ▪️ Професор Тодд Фоглсонг про вплив громадської думки на правову систему Канади
43:09 ▪️ Висновки дискусії

📢 Спікери заходу:
Юрій Бєлоусов — керівник Департаменту Офісу Генерального прокурора
Тарас Філоненко — заступник керівника підрозділу детективів НАБУ
Том Андреопоулос — екс-прокурор, генеральний консультант Державної прокуратури Канади
Тодд Фоглсонг — професор Університету Торонто, Канада

Модерував дискусію Роман Романов.

Етика та шалена кримінальна юстиція: хто кого? | JustTalk #20

Fri, 30 Jul 2021 14:00:00 +0300

🤫 Про аморальні закони та високоетичних правників, єдині правила і маленькі брошурки, моралізаторство і червоні лінії — ділимося відеозвітом з двадцятої дискусії #JustTalk «Етика та шалена кримінальна юстиція: хто кого?»

⚖️ Тут говорили про професійну етику прокурора, судді та адвоката
💬 Тут дискутували про корпоративні правила правників, які виконують свої повноваження у сфері кримінальної юстиції
😉 Тут було спекотно від аргументів так само, як і від погоди.

📺 Відео цієї дискусії можна подивитись на YouTube-каналі JustTalk.

⌛️ Таймкоди дискусії:

00:00 ▪️ Вступ
01:16 ▪️ Сутність та основні категорії професійної етики правників
05:55 ▪️ Шляхи запровадження професійної етики у правничій спільноті
29:42 ▪️ Етичні порушення
36:30 ▪️ Що об'єднує правничі професії
47:18 ▪️ Дотримання процедур та довіра суспільства до правників

📢 Спікери заходу:

◼️ Володимир Сущенко, правник
◼️ Артем Шаіпов, юридичний радник програми USAID "Нове правосуддя"
◼️ Олександр Жила, прокурор Офісу Генерального прокурора

Дискусію модерувала Лариса Денисенко. У розмові також брали участь:

Ігор Семак, прокурор САП
Микола Сіома, директор "Української фундації правової допомоги"
Оксана Бурець, прокурор
Володимир Петраковський, експерт Центру політико-правових реформ
Олеся Браверман, детектив НАБУ
Тетяна Павлюковець, адвокатка
Ірина Шиба, виконавча директорка Фундації DEJURE
Юрій Сверба, НАЗК
Станіслав Браверман, старший детектив НАБУ
Андрій Орлеан, заступник директора Тренінгового центру прокурорів України
Юрій Бєлоусов, керівник департаменту Офісу Генерального прокурора
Роман Романов, директор Програми "Права людини та правосуддя" Міжнародного фонду "Відродження"

Викривач: новий суб'єкт чи старий інформатор? | JustTalk #19

Fri, 18 Jun 2021 18:00:00 +0300

🤫 Павлік Морозов, Шерлок Голмс, «винесення сміття з хати» і «Таємниці поліції Лос-Анджелеса»: слухайте відеозвіт дев'ятнадцятої професійної дискусії JustTalk «Викривач: новий суб'єкт чи старий інформатор».

✅ Хто захищає викривачів та яка реальна ціна винагороди?
✅ Яка межа між викривачем і провокатором?
✅ Чому викривачі це не тільки і не стільки про корупційні правопорушення?

Таймлайн дискусії:
00:00 ▪ Вступ
00:37 ▪ Хто такий викривач?
02:45 ▪ Гарантії захисту викривача
09:41 ▪ Викривачі в системі кримінальної юстиції
14:16 ▪ Викривачі в приватному секторі
20:17 ▪ Ризики запровадження інституту викривачів
29:25 ▪ Роль НАЗК у захисті викривачів
34:55 ▪ Психологічний аспект місії викривача

📢 Спікери заходу:
◾ Сергій Деркач – керівник Департаменту запобігання та виявлення корупції Національного агентства з питань запобігання корупції
◾ Юрій Бєлоусов – керівник Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах ОГП.
◾ Артем Крикун-Труш – адвокат, юрист DLA Piper

Врятувати рядову підозру | JustTalk #18

Wed, 26 May 2021 14:00:00 +0300

💔 Пострадянські та «болісні душевні» травми, переговорні процеси і сеанси «легкої атлетики», blackbox та доставка підозри «кур'єрами»: дивіться відео-звіт вісімнадцятої професійної дискусії JustTalk «Врятувати рядову підозру».

🔹 Повідомлення про підозру — чи це про захист прав людини?
🔹 Яка першопричина проблем у процедурі вручення повідомлення про підозру?
🔹 Чому слідчі судді скасовують повідомлення про підозру?

🕘 Таймлайн дискусії:

00:56 ▪ Чи є повідомлення про підозру елементом механізму захисту прав людини?
05:39 ▪ Коріння проблем вручення повідомлення про підозру
11:10 ▪ Практичні проблеми процедури вручення повідомлення про підозру
18:34 ▪ Підстави скасування повідомлень про підозру слідчими суддями
30:24 ▪ Рефлексії практиків з приводу проблем процедури вручення повідомлення про підозру

🔸 Спікери дискусії:
▪ Володимир Петраковський, експерт Центру політико-правових реформ, викладач Національного університету "Києво-Могилянська академія"
▪ Володимир Самардак, прокурор Здолбунівської окружної прокуратури
▪ Світлана Шапутько, суддя Печерського районного суду в м. Києві

Розмова про справедливість, катів та гайдамаків

Fri, 30 Apr 2021 11:00:00 +0300

◼️ Суспільний запит на справедливість — чи є він і чи може бути?
◼️ Які засади визначення справедливості закладали античні філософи та яких змін вона зазнала в історичному дискурсі?
◼️ Як в умовах сучасної України суспільство балансує між поняттями «помста» та «правосуддя»?
◼️ Що спільного між fair play та justice?
◼️ Ну і нарешті про ката, гайдамаків та де тут справедливість дискутували Володимир Єрмоленко, Олена Харитонова та Лариса Денисенко.

Дискусія відбулась в рамках одного з модулів навчальної програми «Стандарти досудового розслідування» майданчика #JustLearn

Адвокат persona ficta: чи страждають від злочинів юридичні особи? | JustTalk#17

Wed, 10 Mar 2021 15:00:00 +0200

Ми вже говорили про представництво інтересів потерпілого від насильницьких злочинів адвокатом. На JustTalk #17 ми оглянули цю тему під іншим кутом – потерпілої юридичної особи. Ми знаємо, що стосунки у “бізнес-адвокатів” з слідчими, прокурорами не прості і часто це викликано нерозумінням цілей один одного.

На думку учасників, комунікація, стандарти досудового розслідування, а також невеличке розширення процесуальних можливостей адвоката можуть покращити ситуацію у цій сфері. Як саме? І що пропонують наші спікери? Дивіться запис дискусії!

Таймлайн дискусії:
00:00 Вступне слово Лариси Денисенко

00:35 🔶 Проблемні питання розслідування кримінальних справ, де потерпілою є юр. особа

Артем Крикун-Труш, адвокат, юрист DLA Piper: «В ідеалі, над розслідуванням мала би працювати команда, в якій є чіткий загальний план між потерпілим, слідчим, прокурором. Але на практиці представник потерпілої юр. особи часто опиняється з розслідуванням сам-на-сам».

09:57 «Бліц» — короткі питання та репліки до виступу Артема
◾ Чи є причиною описаних проблем комунікація чи повноваження представника потерпілої сторони
◾ Про актуальність проблеми обмежених прав захисника у сфері юридичного захисту телекомунікаційного бізнесу
◾ Чому надавати потерпілій стороні право звернутись до слідчого судді із вимогою зобов’язати оголосити підозру — погана ідея

18:15 🔶 Про розбіжність інтересів потерпілого та державного обвинувачення, про співпрацю захисника із стороною обвинувачення та про тимчасовий доступ як слідчу дію

Ігор Семак, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури

23:40 «Бліц»
◾ Про доцільність введення представника юр. особи до групи слідчих, прокурорів
◾ Щодо мети захисника та підтримки змін представниками прокуратури
◾ Чи можуть адвокати зловживати процесуальними правами
◾ Як спеціальні знання представників юр. особи допомагають слідству

28:17 🔶 Потерпіла юр. особа має достатньо прав

Віра Михайленко, слідча суддя Вищого антикорупційного суду: «Я зараз буду виглядати як “баба Яга проти”, але я не вважаю, що права потерпілої юридичної особи значно звужені»

◾ Огляд статистики подання скарг представниками юр. осіб до ВАКС
щодо необхідності надання права стороні захисту на ініціювання експертизи
◾ Щодо заявлення відводу прокурору потерпілим
◾ Необхідність надання права надання тимчасового доступу потерпілому.

31:39 🔷 Загальна дискусія

◾ Про співпрацю НАБУ з «Укрзалізницею» як із потерпілою стороною у кримінальних провадженнях
◾ Про недостатню ефективність роботи державних органів та про первинність інтересів особи
◾ Про легалізацію подання проєктів документів слідчому представником потерпілої сторони
◾ Про проблему перевантаження судів внаслідок відсутності єдиної практики задоволення клопотань
◾ Щодо можливості доступу потерпілого до ЄРДР

У дискусії також взяли участь Денис Гюльмагомедов, Артем Донець, Роман Романов, Микола Сіома, Андрій Яковлєв, Євген Крапивін, Анна Савченко, Тетяна Павлюковець та Світлана Маліновська.

Хто ми є та у чому цінність дискусії | JustTalk#16

Fri, 15 Jan 2021 10:00:00 +0200

💡 Для когось — це інкубатор ідей. Для когось — ліки від професійного вигорання. Дехто навіть порівнює його з бенкетом Платона. І абсолютно усім хочеться прийти сюди знову.

Що таке #JustTalk та у чому цінність дискусії для суспільства та правничої спільноти зокрема?

Над цим міркували учасники шістнадцятої професійної дискусії нашого клубу, а зараз пропонуємо вам згадати як це було у традиційному звіті!

Роль слідчого судді у кримінальному провадженні — презентація дослідження

Fri, 27 Nov 2020 13:00:00 +0200

📘 Слухайте повний аудіозвіт презентації дослідження «Роль слідчого судді у кримінальному провадженні», яка відбулась 18 вересня 2020 року у внутрішньому дворику Вищому антикорупційному суді.

Найбільша цінність дослідження — емпіричні дані, які вдалось зібрати завдяки аналізу статистики, фокус-груп та глибинних інтерв’ю та аналізу судової практики з майже 3 тисяч ухвал слідчих суддів. Дослідження проводила міждисциплінарна група дослідників, до якої входять і прокурори, і вчені, і судді, і експерти в галузі кримінальної юстиції.

Предмет дослідження охоплює як загальні питання — природу судового контролю, його мету, принципи, так і спеціальні — конкретні проблеми під час контролю за дотриманням права на свободу, приватне життя, власності та інші, не менш важливі питання, які на це впливають, наприклад навантаження на слідчих суддів та їх професійна підготовка.

Отже, запрошуємо до прослуховування аудіозвіту! А посилання на текст дослідження тут👇
https://www.irf.ua/wp-content/uploads/2020/05/rol_slsuddya_web-2.pdf

Автори дослідження: Yuriy Byelousov, Володимир Венгер, Andriy Orlean, Євген Крапивін, Світлана Шапутько, Vasylyna Yavorska.

Дослідження проведене за ініціативи, організаційної та фінансової підтримки Програми «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду "Відродження".

#JustTalk_СлідчийСуддя #JustTalk_СудовийКонтроль

В якій ти ролі, адвокат потерпілого? | JustTalk#15

Wed, 25 Nov 2020 23:00:00 +0200

🤔 Хтось бачить його як союзника, хтось — як ворога. А деякі судді досі не впевнені, чи є він стороною у кримінальному провадженні.

Все, що ми знаємо — це те, що він — це адвокат потерпілого. І яка ж його роль у кримінальному процесі та який стан реалізації прав потерпілого, інтереси якого він представляє, ми обговорювали на п'ятнадцятій професійній дискусії JustTalk «В якій ти ролі, адвокат потерпілого?».

Запрошуємо до прослуховування аудіозвіту дискусії:

00:00 Вступне слово модераторки Лариси Денисенко
01:40 Про нереєстрацію злочинів за ст. 161 КК України в ЄРДР — адвокатка Оксана Гузь
04:40 Реалії роботи адвоката-представника потерпілого в України — Олена Сотник, правозахисниця та громадська діячка
09:40 «Бліц» — короткі питання та ремарки до спікерів
14:26 Про комунікацію між прокурором, слідчим та потерпілим і його адвокатом — Тарас Семків, Офіс Генерального прокурора
19:10 Широка дискусія

Чи покарання — єдиний шлях досягнення справедливості? | JustTalk#14

Thu, 05 Nov 2020 13:00:00 +0200

🌷 Відро тюльпанів, превенція злочинів та процедурні перепони компенсації шкоди потерпілим, які «бажають крові»: дивіться відеозвіт чотирнадцятої професійної дискусії JustTalk на тему «Чи покарання — єдиний шлях досягнення справедливості?»

🔸 Чому чинна система превенції злочинів не працює?
🔸 Як відновне правосуддя допомагає ресоціалізувати правопорушника?
🔸 Чим відновне правосуддя відрізняється від медіації та чи завжди потерпілий може помиритись з винним?

Таймлайн дискусії:

00:00 Вступне слово модераторки Лариси Денисенко

01:01 Про неефективність чинної системи превенції — Роман Коваль, ГО «Інститут мирі у порозуміння»

• Який відсоток неповнолітніх, засуджених до відбування покарання за вчинення кримінального злочину, скоюють злочини повторно?
• Дослідження психологів: чому взагалі люди вчиняють або не вчиняють злочини.

• Статистика ефективності відновного правосуддя

• Чи допомагає покарання у досягненні заявленої мети, зазначеної у Кримінальному кодексі?

• Практика відновного правосуддя в Україні: практичні приклади

08:53 «Бліц» — короткі репліки та запитання до виступу Романа Коваля:

• Чи застосовується відновне правосуддя лише до неповнолітніх?

• Які переваги відновного правосуддя перед чинним порядком?

• Які є критерії медіабельності справи?

14:47 Проблеми впровадження відновного правосуддя — Надія Стефанів, суддя Верховного Суду
• Проблема неявки потерпілого у суд у справах, у яких була укладена угода
• Конфлікт відновного правосуддя та стандартів правосуддя, дружнього до дитини

• Стандарти відновного правосуддя в Україні

21:14 Чи є покарання єдиним справедливим рішенням у кримінальному провадженні — Віктор Лобач, експерт Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх

• Визначення поняття справедливості у кримінальному провадженні

• Звільнення від кримінальної відповідальності як альтернатива вироку з призначенням покарання

• Статистика кількості обвинувальних вироків: до «нового» КПК і зараз

• Про перспективи відновного правосуддя в Україні

28:37 Широка дискусія

Роман Романов про категорії справ, до яких застосовується відновне правосуддя

Станіслав Петренко про процедурні перепони впровадження відновного правосуддя із власної практики прокурора місцевої прокуратури

Надія Стефанів про організацію процедури відновного правосуддя

Роман Коваль про розвиток відновного правосуддя у США

Ірина Шиба про основну перешкоду реалізації відновного правосуддя

У дискусії також взяли участь Олександр Баранов, Марія Лисенко, Катерина Ярошенко та Євген Крапивін.

#JustTalk #RestorativeJustice #МіжнароднийФондВідродження

Розкажи мені, що сталося, або зізнайся! | JustTalk#13

Wed, 29 Jul 2020 15:00:00 +0300

🐿 Підручник Бєлкіна, планування допиту, позасудові свідчення та процесуальне інтерв‘ю, як в американських фільмах: дивіться відеозвіт тринадцятої професійної дискусії JustTalk на тему «Розкажи мені, що сталося, або зізнайся!»

Що не так із сучасною практикою допиту в Україні?
Як процесуальне інтерв'ю сприяє ефективності розслідування?
Які результати пілотного впровадження процесуального інтерв‘ю в НАБУ?

Таймлайн дискусії:

00:00 Вступне слово модераторки Larysa Denysenko.

01:01 Andriy Orlean з Експертний центр прав людини про проблеми у сучасній практиці допиту в Україні:
• Про знецінення допиту в очах слідчих через ст. 95 КПК 2012 року.
• Чому зізнання вважається метою допиту.
• Яку атмосферу повинен мати допит за уявленнями слідчих.
• Про проблеми навчання проведення допиту.

09:10 «Бліц» — короткі репліки та запитання до виступу Андрія Орлеана.
Владислав Руденко про підручник Бєлкіна.
Роман Романов про межі допустимого впливу слідчого на допитувану особу.
Вікторія Мозгова про те, який відсоток слідчих готується до проведення допиту.

14:55 Yuriy Byelousov з Офісу Генерального прокурора представляє узагальнену модель процесуального інтерв‘ю:
• Процесуальне інтерв‘ю — це інший підхід до розслідування в цілому.
• Як з‘явилося процесуальне інтерв‘ю.
• Основні засади процесуального інтерв‘ю: підготовка, моделі ПІ, встановлення психологічного контакту, використання доказів, завершення та оцінка інтерв‘ю.

27:33 «Бліц»

Чи є ефективне розслідування вакциною від катувань? | JustTalk#12

Wed, 08 Jul 2020 19:00:00 +0300

💉 Невід‘ємне зло, Європейський суд, нульова толерантність та правоохоронні органи як ритуальні інституції: дивіться відео-звіт дванадцятої професійної дискусії JustTalk на тему «Чи є ефективне розслідування вакциною від катувань?»

• Як КПК 2012 року вплинув на кількість скарг на застосування катувань?
• Які існують проблеми класифікації злочинів, пов'язаних з катуваннями?
• Як існуюча система оцінки ефективності роботи може спонукати правоохоронців до неналажного поводження?
• Чому співпраця з медиками є критично важливою та як вона має бути організована?
• Як має діяти адвокат, щоб виявлення факту катування його підзахисного мало реальний вплив на справу?
• Чому важливі заяви керівництва про нульову толерантність до катувань?
• Що зараз робить Офіс Генерального прокурора для протидії та попередження катувань?

Спікерами цієї дискусії були Yuriy Byelousov з Офіс Генерального прокурора, суддя Верховний Суд Аркадій Бущенко та президент Європейського комітету з запобігання катуванням Mykola Gnatovsky.

У дискусії також взяли участь Володимир Сущенко, Наталія Марчук, Kola Sioma, Andrii Yakovlev Катерина Войтенко, Станіслав Петренко та Владислав Руденко.

⚖️📎 #JustTalk_TortureVaccine

JustCovid. Вплив пандемії на роботу пенітенціарної системи України

Fri, 19 Jun 2020 20:00:00 +0300

🚑🚓 #justCovid

📍 В одному з перших випусків JustCovid ми говорили про те, які виклики чекають українську пенітенціарну систему через пандемію. Через майже два місяці ми повертаємося до цієї теми, та обговоримо як адаптація системи відбулась фактично і поставимо ці питання Офіс Генерального прокурора, а саме:

🚩 Як відбувається інформування ув'язнених про ситуацію з пандемією та викликані нею обмеження?
🚩 Яка позиція Офісу Генерального прокурора відносно пом'якшення покарання у зв'язку з пандемією?
🚩 Чому особи, звільненні із колоній у період карантину, опинились у вразливому становищі?
🚩 А також про випадок смерті ув'язненого з діагностованим #covid19 у Кропивницій колонії.

🎬 До вашої уваги черговий випуск програми JustCovid на тему «Вплив пандемії на роботу пенітенціарної системи України» з Larysa Denysenko та представником Офісу Генерального прокурора Aleksandr Fedoruk.

JustCovid. Виклики пандемії перед детективами НАБУ

Wed, 10 Jun 2020 15:00:00 +0300

🚑🚓 #justCovid

📍 На боротьбу з поширенням #covid19 державою у короткий строк було виділено значну частину бюджетних коштів. Зловживання ними можуть бути небезпечними, тому робота Національного антикорупційного бюро України з протидії корупційним правопорушенням стає ще більш актуальною.

🚩 Які справи, пов‘язані з пандемією, з‘явилися у полі зору #НАБУ?
🚩 Чи зменшилась кількість обшуків?
🚩 Які положення законодавства допомагають, а які — заважають роботі НАБУ в умовах карантину?
😉 А також уважні слухачі дізнаються коли Уряд планує завершення карантину.

🎬 До вашої уваги черговий випуск програми JustCovid на тему «Виклики пандемії перед детективами НАБУ» з Larysa Denysenko та керівником відділу детективів Іваном Смілим.

JustCovid. Адвокат у кримінальному процесі: безпека учасників та доступ до правосуддя

Wed, 27 May 2020 18:00:00 +0300

🚑🚓 #justCovid

📍 Подбати про безпеку себе та клієнта, не допустити порушення права на доступ до правосуддя, та ще й в умовах різноманітних обмежень — такі нові виклики поставив перед стороною захисту карантин. Продовжуючи нашу серію інтерв‘ю з адвокатками та адвокатами, у цьому випуску ми обговорювали:

🚩 Чи може карантин бути єдиним фактором для обрання певного запобіжного заходу?
🚩 Як законодавство регулює дистанційне надання правової допомоги?
🚩 Чи можливе конфіденційне побачення з клієнтами в умовах пандемії?
🚩 Чи дійсно обмеження доступу до правосуддя є реальною проблемою під час пандемії?

🎬 До вашої уваги черговий випуск програми JustCovid на тему «Адвокат у кримінальному процесі: безпека учасників та доступ до правосуддя» з Larysa Denysenko, адвокатами Eugen Grishin і Voytenko Katerina.

JustCovid. Адвокат у кримінальному процесі: який позитив привніс карантин у практику роботи?

Mon, 25 May 2020 18:00:00 +0300

🚑🚓 #justCovid

📍 Адвокатам на карантині працювати стало легше!*
*не всім та лише у деяких аспектах, про які ми, власне, і будемо говорити з нашим сьогоднішнім гостем.

🚩 Які запобіжні заходи обирають судді під час карантину?
Чи задовольняються клопотання про надання матеріалів справи у електронному вигляді?
Навіщо адвокатам брати участь у судовому засіданні по відеозв'язку, знаходячись безпосередньо поруч з клієнтом?
А також про приклад віддаленого допиту свідка із практики нашого гостя.

🎬 До вашої уваги черговий випуск програми JustCovid на тему «Адвокат у кримінальному процесі: який позитив привніс карантин у практику роботи?» з Larysa Denysenko та адвокатом Артем Донець

Здоров'я і правопорядок: баланс ідей | JustTalk#11

Thu, 21 May 2020 16:00:00 +0300

⚖️📎 #JustTalk_HealthAndOrder

🦠Відступ від Конвенції, громадське здоров'я, політика правозастосування та напади на творчого юриста: слухайте аудіозвіт одинадцятої професійної дискусії JustTalk на тему «Здоров'я і правопорядок: баланс цілей».

Панель експертів представляли докторка юридичних наук Olga Butkevych, експерт у сфері громадського здоров'я Volodymyr Kurpita та експерт Центр політико-правових реформ Eugene Krapyvin, а модерувала дискусію незмінна Larysa Denysenko.

• Які системні проблеми української юстиції стали більш явними із впровадженням карантину?
• Як поточна політика правозастосування робить Україну більш вразливою до майбутніх епідемій?
• Чому більшість порушників правил карантину звільняють від відповідальності?
• Які проблеми пов'язані із застосуванням статті 325 ККУ на практиці?
• Які обмежувальні заходи є ефективними з позиції громадського здоров'я, а які лише «психологічним тиском»?
• А також про домашнє насильство, персональні данні та обмеження в'їзду та виїзду з непідконтрольної території Криму

У дискусії також взяли участь Andrii Yakovlev, Yuliia Lisova, Виталий Гаделия, Mariya Lysenko, Ольга Семенюк, Андрей Роханский, Світлана Маліновська та Марина Мацегора.

ПРИСЯЖНІ ЗАСІДАЮТЬ: майбутнє народної панелі | JustTalk#10

Wed, 13 May 2020 00:00:00 +0300

⚖️📎#JustTalk_JuryTrial

📅Розумні строки, манна небесна, пілотний проєкт і правосуддя зрозуміле народу: звіт десятої професійної дискусії JustTalk на тему «ПРИСЯЖНІ ЗАСІДАЮТЬ: майбутнє народної панелі» до вашої уваги!

«Бокс» спікерів представляли суддя Верховного Суду Аркадій Бущенко, заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук та народний депутат України Андрій Костін, і, як завжди, дискусію модерувала Larysa Denysenko.

• Чи справді зміниться статистика виправдувальних вироків із впровадженням класичної моделі суду присяжних?
• Як вирішити питання допустимості доказів у розглядах справи присяжними?
• Які категорії справ мають розглядати присяжні?
• Чому існуюча модель суду присяжних не відповідає вимогам Конституції України?
• А також про фінансування, строки розгляду справ, повноваження апеляційного суду та процедуру відбору присяжних.

У дискусії також взяли участь Володимир Сущенко, Roman Romanov, Andriy Orlean, Andrii Yakovlev, Віра Левко, Станіслав Петренко та Руслан Яремчук.

#JustTalk #JuryTrial

JustCovid. Ефективна робота адвокатури в умовах пандемії

Tue, 12 May 2020 19:00:00 +0300

🚑🚓 #justCovid

📍 Пандемія #covid19 створила чимало викликів роботі адвокатів. Але оскільки попереду можуть чекати нові епідемії та відповідні обмежувальні заходи, сьогоднішню ситуацію потрібно не просто «пережити», а напрацювати чіткі алгоритми дій для ефективної роботи адвокатів та недопущення порушень прав учасників процесу.

🚩 Чи можливо забезпечити безпеку адвокатам та їхнім підзахисним в умовах пандемії?
Чи дієва дистанційна правова допомога?
Якими мають бути запобіжні заходи в Україні в умовах карантину?

🎬 До вашої уваги черговий випуск програми JustCovid на тему «Ефективна робота адвокатури в умовах пандемії» з Larysa Denysenko, головою ВКДКА Sergey Vilkov, в.о. директора Координаційний центр з надання правової допомоги Baranov Alexander та директором Українська фундація правової допомоги Kola Sioma.

JustCovid. Вплив пандемії на роботу судів в Україні

Tue, 12 May 2020 19:00:00 +0300

🚑🚓 #justCovid

📍 Буквально перед карантином ми говорили про перспективи судових засідань «по скайпу» в межах дискусії #JustTalk_InAbsentia. Сьогодні ж мова піде про відеозв'язок знову, але (хто б міг уявити) вже як про практику проведення судових засідань онлайн, яка набуває поширення.

🚩 Чому суддя може відмовити у слуханні в режимі відеоконференції?
Чи дотримуються суди вимоги публічності судових засідань?
Zoom, Skype чи EasyCon — які системи використовуються?
Наскільки уніфікована практика проведення судових засідань в умовах карантину?
А також про проблеми спливання процесуальних строків.

🎬 До вашої уваги випуск програми JustCovid на тему «Вплив пандемії на роботу судів в Україні» з Larysa Denysenko, суддею Pavel Parkhomenko та експертом Roman Kuybida.

JustCovid. Права людини під час пандемії з точки зору міжнародного права

Sat, 09 May 2020 13:00:00 +0300

🚑🚓 #justCovid

📍 Які права людини можна обмежити? Таке непросте питання перед урядами держав поставила пандемія. Не менш складним завданням виявилось зробити це у правовий спосіб. Чи впоралась з ним Україна?

🚩 Як працює відступ від зобов'язань за Конвенцією про захист прав людини?
Наскільки Україна дотримується своїх міжнародних зобов'язань під час карантину?
Яких змін у міжнародному праві можна очікувати у відповідь на пандемію?

🎬 До вашої уваги випуск програми JustCovid на тему «Права людини під час пандемії з точки зору міжнародного права» з Larysa Denysenko та Olga Butkevych.

JustCovid. Домашнє насильство та картантин: погляд судді

Wed, 06 May 2020 18:00:00 +0300

🚑🚓 #justCovid

📍У минулому випуску ми дізнались про домашнє насильство під час карантину з точки зору правоохоронців та адвокатури. Сьогодні ми доповнимо наш огляд думкою суддівства.

🚩 Чому діти досі «невидимі» у справах про домашнє насильство?
З якими проблемами найбільше звертаються потерпілі?
Як дістатись до суду за допомогою СМС?
В чому причина низької якості протоколів та матеріалів справи?
Які економічні наслідки домашнього насильства для держави?

🎬 Дізнайтесь відповіді у випуску програми JustCovid на тему «Домашнє насильство та карантин: погляд судді» з Larysa Denysenko та Віра Левко.

JustCovid. Домашнє насильство та картантин: погляд адвокатки та поліцейського

Sun, 03 May 2020 19:00:00 +0300

🚑🚓 #justCovid

📍 З початку року кількість заяв та повідомлень, які стосуються домашнього насильства, зросла на 62%. Але що насправді означають ці цифри?

🚩 Чи працює нова стаття 126-1 Кримінального кодексу України на практиці?
Як фармацевти і чат-боти можуть допомогти зупинити насильство в сім'ї?
Чи виписуються заборонні приписи стосовно кривдника під час карантину?

🎬 Дізнайтесь відповіді у свіжому випуску JustCovid на тему «Домашнє насильство та картантин: погляд адвокатки та поліцейського» з Ірина Славінська, Larysa Denysenko та Андрей Ткачев (Andrii Tkachov).

JustCovid. Роль і стандарти роботи Національного превентивного механізму під час карантину

Fri, 24 Apr 2020 19:00:00 +0300

🚑🚓 #justCovid

🌎 Про роль та стандарти роботи Національного превентивного механізму під час карантину в Україні та в світі — в інтерв'ю Mykola Gnatovsky.

📍 Інтерв'юерка — Larysa Denysenko, адвокатка, письменниця, правозахисниця.

📍 Микола Миколайович Гнатовський — президент Європейського комітету з питань запобігання катуванням.
Є кандидатом юридичних наук та викладачем кафедри міжнародного права КНУ ім. Т. Шевченка.
З 2009 року є членом Європейського комітету з питань запобігання катуванням, у 2013-2015 рр. був його віце-президентом, а у 2015 р. обраний Президентом Комітету.
Як експерт співпрацює з Радою Європи, ОБСЄ, ПРООН, Міжнародним комітетом Червоного Хреста та ін.
Спеціаліст із питань міжнародного гуманітарного права, міжнародного кримінального права та міжнародного захисту прав людини.

In absentia під час окупації: місія нездійсненна? | JustTalk#9

Thu, 02 Apr 2020 18:00:00 +0300

⚖️📎 #JustTalk_InAbsentia

📩Недоставлені повідомлення, подвійне притягнення, Інтерпол та особа з дуже відомою ручкою: слухайте звіт дев'ятої професійної дискусії JustTalk на тему «In absentia під час окупації: Місія нездійсненна?».

Доповідачі Андрій Атаманчук з Офісу Генерального прокурора, адвокат Andrii Yakovlev та суддя Верховного суду України Nick Mazur міркували над такими питаннями:

• За якими статтями розгляд справи може проводитись по процедурі in absentia?
• Що не так із існуючими вимогами до повідомлення особи про те, що щодо неї відбувається провадження?
• Як оголошення у міжнародний розшук визначає закон та судова практика?
• Які є перепони у використанні відео зв'язку у судових засіданях?
• Яким чином особи на окупованих територіях де-факто притягуються до подвійної відповідальності?
• Які з описаних проблем вимагають змін до законодавства, а які можна вирішити іншими засобами?

Також у дискусії взяли участь Roman Romanov, Sergii Gorbatuk, Vitaliy Tytych, Роман Мартиновський, Світлана Маліновська, Олег Баулін, Іон Кожокар, Євгенія Капалкіна та Станіслав Петренко.

#JustTalk #InAbsentia

Отруйні докази: Чи є антидот для розслідування? | JustTalk#8

Wed, 04 Mar 2020 16:00:00 +0200

🍎 Отруйні плоди, приховані допити, Верховний Суд та недопустимі докази за пів ціни: слухайте звіт восьмої професійної дискусії JustTalk на тему «Отруйні докази: чи є антидот для ро зслідування?».

Цього разу спікерами були Денис Гюльмагомедов, детектив НАБУ, Тарас Семків з Офісу Генерального прокурора, та суддя #ВАКС Віра Михайленко. Також до дискусії залучились Володимир Сущенко, Yuriy Byelousov, Аркадій Бущенко, Станіслав Петренко та інші представники професіональної спільноти. Серед піднятих питань були:

Хто на стадії досудового розслідування має займатися лише збором доказів, а хто — їхньою оцінкою?
Хто може оцінювати докази на предмет допустимості на стадії досудового розслідування?
Чи можна приймати певні процесуальні рішення про допустимість чи недопустимість доказу під час досудового розслідування?
Як питання оцінки доказу на допустимість на стадії досудового розслідування врегульовано Кримінальним процесуальним кодексом України?
Як вирішувати ці питання, якщо КПК України не дає однозначної відповіді на них?

І не слідчий, і не суддя: хто здійснює судовий контроль? | JustTalk#7

Mon, 03 Feb 2020 18:00:00 +0200

Чинний КПК України запровадив у 2012 році нову фігуру в українському кримінальному процесі — слідчого суддю. Проте дискусії щодо його ролі у досудовому провадженні тривають й досі.

❓ Чи має слідчий суддя досліджувати докази під час розгляду клопотань сторін?
❓Яка відповідальність за невиконання рішень слідчого судді?
❓Хто він, врешті — рівновіддалений рефері між сторонами провадження чи процесуальна фігура, яка може вчиняти активні дії на забезпечення прав і свобод людини?

📍 Саме навколо цих і дотичних питань точилась сьома професійна дискусія JustTalk, звіт з якої пропонуємо до вашої уваги.

Хто головний у кримінальному провадженні? | JustTalk#6

Wed, 04 Dec 2019 18:00:00 +0200

Шоста професійна дискусія JustTalk точилася навколо ролей учасників кримінального провадження:

хто керує?
хто розслідує? хто наглядає?
хто, зрештою, головний в цьому процесі?

До вашої уваги — традиційний аудіозвіт із заходу.

Презумпція невинувата | JustTalk#5

Wed, 30 Oct 2019 19:00:00 +0200

Презумпція невинуватості є однією з засад демократичного суспільства. Як, до речі, і незалежні медіа, і право громадян на поінформованість.

Але саме повідомлення в незалежних ЗМІ у відповідь на запит громадськості часто завдають болючих ударів по презумпції невинуватості. Органи правопорядку та прокурори нерідко дозволяють собі називати особу злочинцем у публічних висловлюваннях, а це формує упереджене ставлення як громадян, так і суддів.

Як виправляти ситуацію, що склалася, обговорювали в колі фахівців. До вашої уваги аудіозвіт із п’ятої професійної дискусії JustTalk.

Належна фіксація затримання: Чому це вигідно усім? | JustTalk#4

Thu, 03 Oct 2019 15:00:00 +0300

Вікторія Рогальська: «Механізми фіксації сьогодні — це протокол про затримання особи і чисельна кількість журналів реєстрації. Практики заповнення протоколу дуже різняться, майже в усіх протоколах не зазначається реальне фактичне місце затримання, особа, яка здійснює затримання, час, коли відбулось затримання».

Андрій Ткачов: «Навіщо поліції фіксація? По-перше, це гарантія захисту поліцейських від необґрунтованих звинувачень. По-друге — можливість швидко переглянути особову справу, оперативно дізнатися місцезнаходження затриманої особи. Зараз ми витрачаємо на ці питання дуже багато часу».

Роман Романов: «Ми дуже часто починаємо діяльність з модернізації законодавства і вважаємо, що це мега-важливо, воно наближається до європейських стандартів, чим ближче тим краще. Але потім не відбувається модернізації інструментів тих практичних працівників, які це законодавство застосовують. У нас є модерне законодавство, яке відповідає стандартам, але інструменти роботи — це 11 журналів і протокол. І ми бігаємо, шукаємо, а хто його буде заповнювати».

Сергій Деркач: «Я нещодавно наткнувся на американське дослідження, що доводить: відеофіксація всіх поліцейських дій дуже сильно підіймає рівень довіри населення до поліції. Тому що фактично мотивує поліцейських працювати більш професійно, дотримуватись прав людини. Адже громадськість в будь-який момент може запросити інформацію і побачити не тільки записи у журналах, а відео конкретної ситуації»

У записі — ще більше тез, що були озвучені у межах четвертої професійної дискусії JustTalk.

У кожного свій КПК: як стандартизувати кримінальний процес? | JustTalk#3

Wed, 31 Jul 2019 16:00:00 +0300

Ідея створення стандартів кримінального процесу виникла внаслідок досліджень, з яких стало зрозуміло, що на етапі досудового розслідування відбувається певний хаос, коли кожен з учасників процесу по-своєму трактує норми КПК в залежності від обставин, власного досвіду чи традиції в конкретному регіоні. Це перешкоджає ефективності розслідування, до того ж часто призводить до порушень прав людини.

Досудове розслідування — складний, багатоетапний процес, до якого залучена велика кількість учасників. Цей процес має бути упорядкований, уніфікований і має здійснюватись за єдиними правилами.

Отже, стандарти — це спільні, чітко зрозумілі правила гри. КПК задає напрямки руху в межах досудового розслідування і також містить певні стандарти і правила. Але далеко не завжди регулює конкретні ситуації взаємодій між різними його учасниками, не задає їм чіткі правила, які зі свого боку призвели б до розумних однакових очікувань, щодо дій кожної сторони.

Слухайте аудіозвіт з третього зутсрічі JustTalk, у межах якої експерти та гості обговорювали ідеї стандартизації кримінального процесу.

Як вивести із тіні затримання? | JustTalk#2

Mon, 01 Jul 2019 18:00:00 +0300

Затримання — простий термін та зрозумілий для всіх процес зі щоденної практики правоохоронних органів. Але наявні недоліки в тексті КПК України вкупі з розбіжностями у його трактуванні учасниками процесу значно ускладнюють пошук балансу між дієвим полем повноважень правоохоронця та дотриманням прав затриманої особи.

У записі з другої зустрічі JustTalk: думки експертів та гостей, роздуми на прикладі реальних кейсів та пропозиції потенційних шляхів вирішення заявлених проблем.

Підозріле обвинувачення чи обвинувальна підозра | JustTalk#1

Fri, 05 Apr 2019 15:00:00 +0300

Експерти, судді, слідчі, прокурори та науковці, які взяли участь у заході 5 квітня 2019 року, намагались з’ясувати:

який сенс закладено законом у термін «підозра»,
як він розуміється на практиці,
яким чином інститут підозри мав би працювати, щоб відповідати його первинному призначенню